Лимонник китайський (Schizandra chinensis);
лимонник китайський

Одно - або дводомна дерев'яниста листопадна зі специфічним запа­хом лимона ліана родини лимонникових, завдовжки 4–8 (15) м. Листки чергові, оберненояйцевид­ні або загострено-еліптичні, ціло­краї чи слабо зазубрені, з черво­ними черешками. Квітки односта­теві, рідко – двостатеві, білі або рожево-білі, ароматні, з воскоподібними членами оцвітини, по 3– 5 у пазухах листків. Плід – со­ковита багатолистянка, що скла­дається з численних червоних ягодоподібних одно- або двонасін­них плодиків. Цвіте у травні – червні. Плоди достигають у ве­ресні.

Поширення. Лимонник китай­ський дико росте на Далекому Сході. На території України трап­ляється в колекціях науково-до­слідних установ, на ділянках садоводів-любителів як декоратив­на, харчова і лікарська рослина.

Заготівля і зберігання. Для лікар­ських потреб заготовляють зрілі плоди (Fructus Schizandrae) і на­сіння лимонника (Semen Schizan-drae). Зібрані плоди 2–3 дні при­в'ялюють під укриттям на вільно­му повітрі, а потім проводять штучне досушування в сушар­ках, починаючи при темпера­турі 35–40° і закінчують при температурі 60°. Насіння виді­ляють із вичавків, які залиша­ються після переробки плодів на сік. Сушать насіння при температурі, не вищій за 50°. Го­тову сировину зберігають у по­лотняних мішках у сухому заті­неному приміщенні, яке добре провітрюється.

Хімічний склад. Плоди лимонника китайського містять до 20 % орга­нічних кислот (лимонна, яблучна, винна та інші), флавоноїди, сапо­ніни, антрахінони, цукри, значну кількість вітаміну С (в сухих пло­дах до 500 мг % ), лігнани дибензоциклооктадієнового ряду (схізандрин, схізандрол, у-схізандрин) та ефірну олію. В насінні є ефірна (до 2 % ) і жирна (до 33 % ) олії. До складу останньої входять гліцериди ненасичених жирних кислот (лінолевої, олеї­нової, ліноленової та інших), вітамін Е, схізандрин, схізандрол і усхізандрин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Лимонник китай­ський відносять до рослин – сти­муляторів центральної нервової системи. Галенові препарати ли­монника підвищують розумову й фізичну працездатність, стійкість до несприятливих умов, регулюють кровообіг, збуджують ди­хання, посилюють гостроту зору, прискорюють звикання очей до темноти, активізують моторну й секреторну функції органів трав­лення, покращують обмін речо­вин, зменшують концентрацію цукру в крові при діабеті, стимулюють регенеративні процеси та імуно-біологічні реакції й тонізу­ють діяльність матки. Показання­ми до призначення лимонника китайського є фізична й розумо­ва перевтома, підвищена сонли­вість, гіпотонія, астенічні й депре­сивні стани у психічних і нерво­вих хворих, загальне виснаження у зв'язку з хронічними інфек­ційними захворюваннями та інтоксикаціями, в'ялогранулюючі рани і трофічні виразки. В акушерстві й гінекології препара­ти лимонника показані при ран­ніх токсикозах і гіпотензії ва­гітних, при астенії після па­тологічних пологів і порожнинних операцій та в клімактеричний пе­ріод за умови нормального арте­ріального тиску. Протипоказано вживати препарати лимонника при безсонні, гіпертонії, нервово­му збудженні та органічних.захворюваннях серцево-судинної систе­ми. При передозуванні можливе перезбудження нервової й серце­во-судинної системи. Приймати препарати лимонника рекоменду­ється натщесерце або через 4 го­дини після їди. Дія настає через 30–40 хвилин і триває 4–6 го­дин. Курс лікування – 20– 25 днів.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настойку з плодів ли­монника (Tinctura fructuum Schizandrae) готують на 95 % -ному спирті у спів­відношенні 1 : 5, приймають по 20–30 крапель 2–3 рази на день; спиртовий екстракт із насіння лимонника готують на 70 % -ному спирті (у співвідношенні 1 : 3), приймають по 20–30 крапель 2–3 рази на день; порошок із насіння лимонника (Pulvis Schizandrae) по 0,5– 1 г два або три рази на день; свіжий сік плодів приймають по 1 столовій ложці 2–3 рази на день; настій із сві­жих або сушених плодів (1 столова лож­ка сировини на склянку окропу, на­стоюють 2 години) по 2 столові ложки 4 рази на день.