Главная Л Липа серце листа - липа сердцелистная

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Липа серце листа - липа сердцелистная





Липа серце листа (Tilia cordata);
липа сердцелистная

Високе (до 25 м заввишки) дерево родини липових. Листки чергові, округлі або довгасті, з серцевид­ною основою і відтягнуто загост­реною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті; зверху – бли­скучі і ясно-зелені; зісподу – си­зі, з борідками рижих волосків у кутах жилок; черешок дорівнює або довший за половину довжини пластинки. Квітки правильні, дво­статеві, п'ятичленні, в пазушних З–15-квіткових щитковидних півзонтиках; пелюстки жовто-білі, оберненояйцевидні. Плід – яйце­видно-кулястий, невиразногранчастий, опушений, з крихким оп­лоднем горішок. Цвіте у червні – липні.

Поширення. Липа серцелиста рос­те майже по всій території Украї­ни в лісах, по чагарниках. Як де­коративну рослину її культивують у садах і парках та на вулицях міст.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують суцвіття разом з приквітками, ві­домі під назвою «липовий цвіт» (Flores Tiliae), а також бруньки і плоди. Збирають липовий цвіт, коли більшість квіток розкри­ється, а решта перебуває у ста­дії бутонізації. Сушать його в за­тінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщен­нях, розкладаючи тонким (3–5 см завтовшки) шаром і слідкуючи, щоб сировина не пересохла (на пересушених суцвіттях квітки об­сипаються, внаслідок чого зни­жується якість сировини). Штуч­не сушіння проводять при темпе­ратурі 40–45°. Сухої сировини виходить 30–31 % . Зберігають у су­хому приміщенні, яке добре про­вітрюється. Строк придатності – 2 роки. Липовий цвіт відпуска­ється аптеками.

Хімічний склад. Квітки липи міс­тять ефірну олію (0,05 % ), гліко­зиди гесперидин і тиліацин, ку­марин фраксин, сапоніни, дубиль­ні речовини, слиз, каротин, аскор­бінову кислоту, цукри та інші спо­луки.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Приготовлені з липо­вого цвіту галенові препарати під­вищують потовиділення і діурез, активізують виділення шлунково­го соку, збільшують секрецію і по­ліпшують відтік жовчі, виявляють протизапальну та м'яку заспокій­ливу дію. Настій з липового цвіту (Infusum florum Tiliae) застосову­ють при гарячкових і простудних захворюваннях (грип, катар брон­хів), запаленні нирок і сечового міхура та при підвищеному нер­вовому збудженні у хворих мо­лодшого і похилого віку. В народ­ній медицині липовий цвіт вико­ристовують при непритомності, головному болі, істерії та епілеп­сії, а також при кашлі, болях у шлунку й кишкових коліках. Міс­цево настій липового цвіту вико­ристовують для полоскання при запаленнях слизової оболонки ро­та і дихальних шляхів (стоматит, гінгівіт, ангіна, ларингіт), а у виг­ляді припарок і примочок – при опіках, виразках, запаленні гемо­роїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах. При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цві­ту. Липовий цвіт входить до скла­ду потогінних чаїв і чаїв для по­лоскання горла, до складу сумі­шей, якими лікують хвороби шлунка, печінки, кишок, нирок і сечового міхура, нирковокам'яну хворобу, запальні захворювання жіночих статевих органів та ін. Розім'яті до консистенції тіста бруньки липи прикладають до опі­ків, на гемороїдальні вузли і абс­цеси, використовують для компре­сів при маститі й подагрі. Порош­ком з плодів спиняють кровотечі з носа (в лежачому положенні) і з ран. Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів. З бруньок і мо­лодих зморщених листочків го­тують весняні вітамінні салати.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій липового цвіту (10 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по 1–2 склянки 2–3 рази на день після їди; настій столової ложки суміші (по­рівну) липового цвіту, насіння льону звичайного,   коріння   солодки   голої й аїру тростинового, листя м'яти перце­вої та фенхелю звичайного на склянці окропу п'ють по 2–3 склянки на день до їди при підвищеній кислотності шлункового соку; настій 2 чайних ло­жок суміші липового цвіту (40 г), пло­дів фенхелю звичайного (20 г) і квіток ромашки лікарської (20 г) на склянці окропу п'ють по 1–3 склянки на день до їди при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки; настій сто­лової ложки суміші (порівну) липово­го цвіту, квіток ромашки лікарської і бузини чорної, трави звіробою звичай­ного та листя ожини сизої на склянці окропу (проціджують охолодженим) п'ють на ніч по 2 склянки при запаль­них захворюваннях нирок і сечовивід­них шляхів; салат: очищені від лусочок бруньки або молоді листочки липи миють у холодній воді, подрібнюють (бруньки розрізають навпіл), полива­ють приготовленим з круто зварених посічених яєць, вершків, оцту та гір­чиці соусом, солять і посипають дрібно нарізаним листям петрушки і кропу (на 500 г бруньок і листя беруть двоє яєць, склянку вершків, столову ложку гірчиці й оцту та сіль).

Зовнішньо – настій липового цвіту (20 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання ротової порожнини і горла та протирання обличчя при жирній шкі­рі; 4 столові ложки суміші липового цвіту (40 г) і квіток ромашки лікарської (60 г) настоюють 15–20 хвилин на склянці окропу, проціджують і вико­ристовують для спринцювань зранку і ввечері при запальних захворюваннях жіночих статевих органів; відвар липо­вого цвіту (100 г сировини на 2 л окропу, кип'ятять 5 хвилин) для лікувальної загальної ванни.