Лілія ланцетолиста (Lilium lancifolium);
лілія тигрова, лілія красива; лилия ланцетолистная, синонім – L. tiqrinum

Багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина коніч­на, біла, дуже щільна, з широкими лусками. Стебло прямостояче, нерозгалужене, до 2 м заввишки. Ли­стки цілокраї, еліптично-ланцет­ні. В пазухах листків містяться бульбочки. Квітки правильні, дво­статеві, великі (до 10 см у діа­метрі), чалмовидні, оранжево-чер­воні, з пурпурово-чорними крап­ками, зібрані в пірамідальні су­цвіття. Плід – коробочка. Цвіте у липні – серпні.

Поширення. Походить з Далекого Сходу і Японії. На Україні виро­щують як декоративну рослину у відкритому грунті або як кім­натну культуру.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки і цибули­ну.   Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Надземна частина містить сапоніни, цибулина – не­велику кількість алкалоїдів,

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослину використо­вують у народній медицині та в гомеопатії. В народній медицині лілія відома як болетамувальна, сечогінна, кровоспинна й рано­загоювальна рослина. Зварену з молоком цибулину загортають у марлю й прикладають до нари­вів для прискорення їхнього ви­зрівання. Щоб видалити ласто­виння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну). Всередину легкий від­вар цибулини вживають як сечо­гінний, тонізуючий, відхаркуваль­ний, матковий болетамувальний і кровоспинний, регулюючий мен­струації засіб. В гомеопатичній практиці препарати з свіжих квіток використовують як матко­вий засіб.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар цибулин (15 г цибулин на 200 мл окропу, кип'ятити 3–5 хв) по 1 столовій ложці 3 рази на день.