Ліщина звичайна (Corylus avellana)
горішник; лещина обыкновенная

Однодомна кущова, 2–4 м зав­вишки рослина родини березових. Листки чергові, округлі або обер­ненояйцевидні, з коротким за­гостренням на вершку і нерівномірнозубчастими краями; в моло­дому віці опушені; зверху – темно-зелені, зісподу – світліші. Квітки одностатеві; тичинкові – зібрані в звислі циліндричні се­режки, завдовжки 3–8 см; ма­точкові – у двоквіткових розвил­ках, що розміщені в пазусі по­кривної луски і приховані в черепичастій кулястій бруньці, з якої виступають червонуваті приймочки. Плід – горіх, оточе­ний листковидною, по краю над­різаною обгорткою. Цвіте у бе­резні – квітні. Плоди достигають у серпні.

Поширення. Ліщина звичайна рос­те по всій території України, крім крайнього півдня, у світлих мішаних і широколистяних лі­сах як підлісок та на узліссях. Сировина. Для лікарських потреб використовують   плоди (Fructus Coryli avellanae), кору (Cortex Coryli avellanae) і листя (Folia Coryli avellanae). Кору заготов­ляють напровесні під час соко­руху, коли вона легко відокрем­люється від деревини. Сушать на вільному повітрі. Сухої кори ви­ходить . 33 % . Листя збирають у травні. Сушать під наметом або в приміщенні. Сухого листя виходить 25 % . Плоди збирають у стадії повної стиглості. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Кора і листя ліщини містять дубильні речо­вини (відповідно 2,5–10,8 і 7,7– 11,6% ) і ефірну олію. До складу дубильних речовин входять фло­бафени і таніни. Крім того, у листі ліщини є флавоноїди, альде­гіди, алкалоїди, пальмітинова кис­лота, вітамін С і каротин; у корі – тритерпеноїд бетулін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати ліщини мають судинозвужувальні власти­вості. Зважаючи на це, вживання їх всередину показане при роз­ширених венах, перифлебітах, ви­разках гомілки та капілярних ге­морагіях. Крім зазначених випад­ків, препарати ліщини широко ви­користовують при запаленні про­стати, захворюваннях печінки і нирок та як засіб, що збуджує апетит. Плоди ліщини корисно вживати при анемії, діабеті, гі­пертонії, атеросклерозі, нирково­кам'яній і жовчнокам'яній хво­робах.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар кори (1 столо­ва ложка сировини на 500 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; настій листя (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоювати 2 години) по пів­склянки 4 рази на день до їди.