Лаванда справжня (Lavandula vera)
левадь.
Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують її траву і цвіт.

У дикому стані росте на сухих гірських схилах у Середземномор'ї, а в нашій країні її вирощують у Криму, на Кубані та в Молдавії.

Лаванда справжня — багаторічна напівкущова рослина, має багато розгалужених стебел, які утворюють кущі заввишки до 60—75 см. Листки лінійні, тупі, з закрученими краями. Квітки сині, зібрані в несправжні кільця по 6—10, які утворюють вершечковопереривчасті колосовидні суцвіття.

Ефірну, так звану лавандову олію, яку виготовляють із цієї рослини, застосовують здебільшого в парфюмерії, але іноді її використовують і в медицині.

В народі лавандову олію вживають як заспокійливий засіб при неврастенії й паралічі (всередину й зовнішньо) та як болетамувальний засіб при вивихах і забиттях (застосовують зовнішньо).

Лавандову олію, яку одержують із лаванди колоскової, або спікової, рекомендують при головному болю, здутті живота й від нудоти.

Способи застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день. Цей відвар застосовують і зовнішньо як компрес або припарку.

Олія для втирання: якщо нема готової, то можна приготувати таким способом: 1 частина рослини на 5 частин прованської або соняшникової олії; настоювати 1—2 місяці.