Ластовень лікарський (Vincetoxicum officinale, або Cynanchum vincetoxicum).
Родина ластівневих — Asclepiadaceae.

З лікувальною метою використовують кореневище з коренями й насіння.

Росте на луках і відкритих схилах, у соснових борах і рідких березових лісах на території Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, а також на території зарубіжної Європи.

Ластовень лікарський багаторічна рослина з повзучим, укороченим кореневищем і багатьма придатковими коренями. Стебло кругле й порожнє, покрите пухнастими волосками. Листки супротивні, внизу округлені, вгорі ланцетовидні. Квітки в гіллястих півзонтиках, жовтаво-білі, з неприємним запахом.

Квітконоси містяться в пазухах листків. Плоди — стручковидні голі листянки.

Насіння багато, з одного краю в насінин по пучку довгих волосків. Цвіте ластовень з червня до серпня.

Рослина отруйна, особливо кореневище. Препарати з ластівня треба вживати під наглядом лікаря.

В рослині є сапоніноподібна кислота й глюкозиди. Препарати з кореневища виявляють блювотну дію й тому вони ефективні в боротьбі з отруєннями. Кореневище широко застосовують у народній медицині, а останнім часові з нього починають виготовляти ліки й у науковій медицині.

Дія на організм ластівневого кореневища подібна до дії наперстянки, строфанту та іпекакуани, проте ластовень не такий отруйний і не впливає шкідливо на шлунково- кишковий тракт.

При хворобах серця краще вживати препарати з насіння ластівня.

Корінь рослини вживають при серцебитті й підвищеному тиску крові та як проносний (якщо в порошку доза менша як 0,2), сечогінний, потогінний і як такий, що регулює менструації, засіб.

Ластівневе кореневище використовують і при гарячці й малярії та для лікування ран (як зовнішній засіб).

У гомеопатії ластівневе кореневище застосовують хворим на діабет (при сечовиснаженні).

Способи застосування. Відвар: 10,0—200,0; по 1/2 або по повній столовій ложці 3 рази на день.

Настойка: 15,0 або 20,0; по 10 крапель 3 рази на день.

Порошок: по 0,1 (на кінчику складаного ножика) 3 рази на день.