Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Лепеха болотяна, або звичайна - Acorus calamus (О.П.Попов) |
|
Лепеха болотяна, або звичайна (Acorus calamus) З лікувальною метою використовують кореневище рослини. Трапляється цілими заростями на болотах, по берегах річок і озер у середній і південній частинах Радянського Союзу, в тому числі й усюди на Україні. Лепеха болотяна — багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище повзуче, товсте, всередині біле, зверху жовте або жовто-зелене, усаджене довгими кореневими мочками; від верхнього краю його відходять пучки довгого яскраво-зеленого, лінійно-мечовидного листя і безлисте тригранне стебло до 1 м заввишки, що закінчується довгим (до 12 см) суцвіттям, яке називають качаном (він являє собою колос із м'ясистою віссю, обгорнутий біля основи покривним листком — покривалом); квітки дрібні, зеленаві, двостатеві. Цвіте рослина в червні — липні. У нас лепеха звичайно не дає плодів і розмножується вегетативно (кореневищами). Кореневище застосовують без дрібних корінців, їх відрізують і відкидають. Кореневище має гірко-пекучий смак і приємний запах. Заготовлюють кореневища лепехи восени або на початку зими, коли завдяки зниженню рівня води в річках їх легше дістати. Уся рослина, й зокрема кореневище, крім інших речовин, містить у собі й пахучу ефірну олію, смолу, дубильні (в'яжучі) речовини та гіркий глюкозид. Лепеха відома як болетамувальний, відхаркувальний, вітрогінний і дезинфікуючий засіб. Цю лікарську рослину охоче застосовували й застосовують у народі при цинзі, під час епідемій холери й грипу та при висипному тифі. Застосовують кореневище лепехи у вигляді відварів, настоїв (на холодній воді), настойок, а іноді й у вигляді порошку для внутрішнього вживання й зовнішнього застосування. Препарати з кореневища лепехи дуже корисні при вживанні всередину як добрий збуджувач апетиту і як засіб, що регулює функції шлунково-кишкового тракту (зменшує пронос і знижує печію, метеоризм). Препарати з кореневища лепехи застосовують і при жовтяниці, малярії, золотусі, ексудативному діатезі, рахіті й цинзі. При хворобах нирок і сечового міхура (запаленнях) їх уживають не тільки всередину, а й застосовують зовнішньо у вигляді сидячих ванн (на це годиться не тільки кореневище, а й листя рослини). Порошок з кореневища болотяної лепехи вживають усередину (при печії, запаленні нирок і сечового міхура) й застосовують зовнішньо, домішуючи його, наприклад, до зубного порошку. Таке застосування порошку замінює собою полоскання відваром коренів. Цей засіб особливо необхідний для зміцнювання ясен при альвеолярній піореї та при інших видах розпушування їх. Як добрий дезинфікуючий засіб препарати з кореневища болотяної лепехи застосовують і при гнійних ранах. Дуже корисно вводити кореневище болотяної лепехи до складу чаїв від рахіту й золотухи. Охоче застосовують його в народі в суміші з корінням лопуху й квітками нагідок для миття голови, щоб не випадало волосся. Відповідно до досвіду китайської медицини, його застосовують і при зниженій кислотності та при виразці шлунка. Сушити й зберігати кореневища лепехи треба як звичайно, але обов'язково треба попередньо обчищати їх. Способи застосування. Настій або відвар (15,0—200,0) готують так: 15 г, або 1 столову ложку, подрібненого сухого кореневища беруть на 200 мл, або на 1 склянку холодної води (настій) чи окропу (відвар). Кореневище настоюють 8 годин, відвар — 20 хвилин; вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день перед їдою. Настойка: 20,0 подрібненого кореневища на 100,0 спирту або горілки, настоювати 8 днів у теплому місці, часто збовтуючи; процідити й вживати всередину по 20 крапель 3 рази на день. До хворого зуба настойку треба прикладати на клаптику вати. Порошок: по 0,2—0,5 г (не більше) 3 рази на день. Суміш від випадання волосся (зовнішній засіб): кореневища болотяної лепехи — 20,0 кореня лопуху — 20,0 квіток нагідок — 10,0 шишок хмелю — 15,0 Усе це треба змішати, заварити на 1 літрі окропу й змочувати ним голову на ніч. Також рекомендуємо переглянути |