Липа дрібнолиста (Tilia parvifolia, або Tilia cor)
липа вузьколиста.
Родина липових — Тіlіасеае.

З лікувальною метою використовують її цвіт, плоди і листя.

Поширена в листяних лісах Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, а також на Уралі, в Західному Сибіру та на Алтаї.

Липа дрібнолиста — дерево, яке мало чим відрізняється від широколистої липи. Досягає заввишки до 30 м, має темну, яка глибоко тріскається, кору на стовбурах і темно-сіру, з коричневим відтінком — на гілках. Листки на довгих черешках, нерівнобокі, серцевидні, з загостреною верхівкою, по краях зубчасті. Квітки блідо-жовті, зібрані в пазушні півзонтики, сидять на загальному стебельці. При кожному суцвітті є довгасто-ланцетовидний, зрослий з квітконосом, приквіток, який зберігається й при плодах. Приквітки (приквіткові листочки) використовують разом з квіточками. Плоди — одно- або двонасінні горішки, багаті на жирну олію.

Ми наводимо ботанічний опис дрібнолистої липи, обминаючи інші види липи (їх на території Радянського Союзу понад 10, зокрема на Україні — 4), бо для медичної мети користуються здебільшого її цвітом і листям.

У квітках липи є ефірна олія, слиз, глюкозид, каротин і вітамін С, а в листках — дубильні речовини й фітонциди (речовини, що вбивають бактерій).

У науковій медицині липовий цвіт (часто наполовину з малиною) використовують лише як потогінний засіб.

У народній медицині липовий цвіт використовують значно ширше: при простуді, ревматизмі, кашлі й крупі та при болі в животі. Крім того, препарати з липового цвіту успішно вживають усередину при корі, свинці (в суміші, див. «Шавлія»), від судоми та при піску в сечі.

Зовнішньо плоди липи вживають або у вигляді порошку, або розтертими в оцті при кровотечах із ран, з носа, рота і т. д.; потовчені бруньки або листя вживають як пом'якшувальний засіб при наривах; а камбій липи (тобто шар між лубом і деревиною) застосовують при опіках.

Способи застосування. Відвар квіток: 20,0—200,0, або півтори столові ложки дрібно порізаних квіток заварити в склянці окропу й настоювати 20 хвилин, процідити і вживати всередину по 1—2 склянки на ніч (як потогінний засіб), а для полоскання додати на склянку відвару 5 г очищеної соди.