Любисток лікарський (Levisticum officinale)
любисник.
Родина зонтичних — Umbelliferae.
З лікувальною метою використовують його корінь, траву й плоди.
Любисток лікарський — багаторічна рослина, яку розводять у садах і на городах у південних і південно-західних районах Європейської частини Радянського Союзу й зокрема на Україні. Трапляється на нашій території й у здичавілому стані. Добре витримує зиму й у північніших районах середньої смуги країни, аж до широти Москви.
Рослина досягає 2 м заввишки. Листки блискучі, пірчасті або подвійнопірчасті, на дотик прохолодні (завдяки ефірній олії, що є в них). Сегменти (відрізки) прикореневих стеблових листків великі, яйцевидно-клиновидні. Стебло всередині порожнє. Квітки зібрані в складний зонтик (як у кропу). Пелюстки квіток світло-жовті, округлі, з загнутою верхівкою. Плоди — двосім'янки. Корені мають пряний смак.
Уся рослина має своєрідний запах, схожий на запах селери. Цвіте любисток у червні — липні. Збирають здебільшого корені від дво-, трирічних рослин восени. Сушать у тіні.

Хімічні властивості любистку ще маловивчено, відомо тільки, що в ньому є ефірна олія.
В народній медицині любисток застосовують насамперед як сечогінний і серцевий та як відхаркувальний, очисний і болетамувальний засіб. Його охоче вживають у народі при хворобах нирок, при водянці й легеневих хворобах, при хворобах серця, шлунка й кишок (як регулюючий і вітрогінний засіб); крім того, при білях (відвар кореня) і як полегшувальний засіб під час родів, а також при болісних мізерних менструаціях (відвар трави) та від недокрів'я.
Любисток застосовують і як відхаркувальний засіб. Чай із його кореня поліпшує функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту й зменшує метеоризм.
Зовнішньо відвар кореня любистку застосовують для ростіння волосся й проти випадання його, а листя рослини, особливо, якщо його трохи пом'яти й прикласти до лоба, полегшує головний біль, від чого б він не походив.
Способи застосування. Відвар кореня: 15,0 — 200,0; по одній столовій ложці 3 рази на день.
Відвар плодів або листя: 4,0—150,0 (одна чайна ложечка на неповну склянку окропу); вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.