Главная Л Лопух великий (справжній)

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Лопух великий (справжній)





Лопух великий ЛОПУХ ВЕЛИКИЙ (СПРАВЖНІЙ) —

Arctium lappa L. Lappa major Gaertn.

Родина Складноцвіті — Compositae, або Айстрові — Asteraceae

Як виглядає? Дворічна трав'яниста рослина. Корінь довгий, м'ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стебло 60— 150 см заввишки, все повстистопавутинисе, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розгалужене, гілки спрямовані вгору. Листки — великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевидні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, знизу сірувато-повстистопавутинисті. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіжки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутинистопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих листочків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, закінчені зігнутими до середини гачками (реп'яхи). Квітки — двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні—вересні.

Де росте? По всій території України — на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.

Що й коли збирають? Багаті на інулін (полісахарид) однорічні корені, восени або навесні наступного року. Трохи підсушені, немиті чистять щіточкою і порізані вздовж на шматки сушать у негарячій печі. Зберігають 1 рік. Восени збирають насіння.

Коли застосовують? При порушенні обміну речовин і функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту, при ниркових і жовчних каменях, при подагрі, ревматизмі, для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, при болях у сечовому міхурі, при цукровому діабеті (завдяки вмісту глікозиду арктиїну, леткої олії, інуліну, пектинів, дубильних речовин, гіркоти, ситостерину, стигмастерину, пальмітинової і стеаринової кислот, антибіотика). Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку води беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня лопуха (або насіння), настоюють кілька годин, потім варять 5—7 хвилин і п'ють 1—2 склянки відвару на день, ковтками. Відвар насіння має проносну дію.

При цукровому діабеті 1 столову ложку суміші (порівну) коренів лопуха, лушпиння плодів квасолі, листків чорниці і волоського горіха настоюють на 1 склянці води, варять, як зазначено вище, і п'ють після їди 5—6 склянок протягом дня. При подагрі, виразці шлунка, порушенні обміну речовин, свербінні тіла 1 столову ложку суміші (порівну) кореня лопуха, кореневищ пирію, трави череди, трави вероніки і фіалки триколірної варять на легкому вогні в 1 склянці води 15 хвилин і п'ють З склянки на день, перший раз натщесерце. При екземах, ревматизмі вживають всередину відвар суміші (порівну) кореня лопуха й оману високого і змазують тіло маззю, застосовують ванни й зігрівальні компреси не лише на окремі частини тіла, але й на весь тулуб.

При ревматизмі, артритах, виразках, лишаях, екземі додають до ванни відвар з суміші коренів лопуха, трави вересу, коренів кропиви, трави багна болотяного, листків розмарину, листків брусниці в необмеженій дозі. При випаданні волосся і проти лупи миють голову двічі на тиждень відваром кореня лопуха й квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 (жменя суміші на 1 л води) або тричі на тиждень миють відваром в 1 л води суміші коренів лопуха, трави вересу й кропиви малої (по 2 столові ложки) та 1 столової ложки шишок хмелю (діє летка барданова олія).

Відвари можна замінювати маззю з суміші свіжого кореня лопуха, дубової кори, листя горіха волоського, квіток нагідок у співвідношенні 2:1:1:1 — беруть жменю на 250 г мигдалевої, оливкової або соняшникової олії, варять 15 хвилин на малому вогні, щільно накривають, ставлять на цілу ніч у теплу духовку і вранці відціджують у баночку. Цією маззю щоденно натирають вражені місця (також опечені). Нею можна також лікувати застарілий ревматизм. Змазують хворі суглоби і йдуть у лазню, лягають на верхню полицю і, попиваючи, з перервами, склянку теплого відвару коренів лопуха, паряться, аж поки тіло стане сухим (від спраги п'ють сироватку з молока). Після лазні (там же) ще раз змазують хворі суглоби тією ж маззю і добре їх забинтовують. Вдома вигріваються цілу ніч у ліжку. Свіжі чисті потовчені листки лопуха прикладають на рани, що погано гояться, і на болісні суглоби.