Мачок рогатий (Glaucium corniculatum);
маковинець, рогомак;
мачок рогатый

Одно- або дворічна трав'яниста шорстковолосиста рослина роди­ни макових. Стебло прямостояче або висхідне, просте або галузис­те, 15—40 см заввишки. Прико­реневі листки довгасті, з корот­ким черешком, стеблові — видовженояйцевидні, сидячі. Квітки правильні, пелюстки — оранжеві, жовті або яскраво-червоні, з тем­ною плямою біля основи. Плід — коробочка, завдовжки 10—25 см. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Росте на полях, у по­сівах, при дорогах, по крейдяних відслоненнях, на щебенистих схи­лах здебільшого в Лісостепу, Сте­пу та в Криму; заноситься в пів­денні райони Полісся.

Заготівля і зберігання. Збирають надземну частину під час цві­тіння рослини (Herba Glaucii flavi), зрізуючи серпом або но­жем, уникаючи виривання росли­ни з коренем, особливо на піску­ватих місцях. Сушать, розстелив­ши тонким шаром, у приміщенні з доброю вентиляцією або на сонці, коли сировина ще досить волога. На ніч траву ховають у приміщення. Штучне сушіння проводять при температурі 55—70°. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухих провіт­рюваних приміщеннях без досту­пу прямого сонячного проміння. Рослина є сировиною для одер­жання алкалоїду глауцину. Апте­ки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Трава (Herba Glaucii corniculatae) містить близько 0,5% алкалоїдів (кори­дин, коптизин, берберин, прото­пін, сангвінарин, хелідонін та ін­ші). В коренях є алкалоїди про­топін, хелеритрин і сангвінарин та гіркота глаукопікрин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Трава виявляє седа­тивну та сечогінну дію. Були спро­би використовувати її при діабеті й неврастенії. В народній меди­цині листя, квітки та сік, змішані з борошном і медом, використо­вувалися для обробки гнійних ран, а насіння — як послаблю­ючий засіб.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — 1 столову ложку на­сіння натщесерце в невеликій кіль­кості води.