Мирт звичайний (Myrtus communis);
мирт обыкновенный

Вічнозелений кущ родини мирто­вих, 40—80 см заввишки. Листки супротивні, ланцетні, при розти­ранні пахнуть. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, роз­міщені поодиноко або по кілька в пазухах листків. Плід — синюва­то-чорна ягода. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Походить з Серед­земномор'я. В Україні в Південному Криму розводять як декоративну та ефі­роолійну рослину.

Сировина. Використовують листя, зібране під час цвітіння мирта.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Рослина містить ефірну олію.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Мирта звичайного мають антимікробні власти­вості. У вигляді відвару або на­стойки їх вживають при лікуванні ангіни, бронхіту, туберкульозу ле­гень та грипозних захворювань. У стародавній медицині настій плодів на вині вживали як елік­сир, що надає людині здоров'я, продовжує життя.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настойку листя (у співвідношенні 1:5, на 70%-ному спир­ті) по 25—30 крапель 3 рази на день протягом 5—7 днів (при необхідності курс лікування повторюють після 5-денної перерви).