Морква дика (Daucus carota);
гніздо сороче; морковь дикая

Дворічна трав'яниста жорстково­лосиста рослина родини селеро­вих (зонтичних). Стебло прямо­стояче, гранчасто-борозенчасте, угорі розгалужене, 25—80 см зав­вишки. Листки двічі-тричі перисторозсічені, з довгастими або лі­нійними, надрізанозубчастими ча­стками. Квітки правильні, дрібні, 5-пелюсткові, білі, зібрані у склад­ні великі зонтики, біля основи яких є обгортка, утворена перистороздільними листочками; центральна квітка зонтика часто неплідна, темно-червона, на дов­гій квітконіжці. Плід — двосім'ян­ка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Морква дика росте як бур'ян на полях і відкритих місцях по всій території України.

Сировина. Для медичних потреб використовують плоди рослини (Fructus Dauci carotae). Заготов­ляють плоди під час повної стиг­лості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Сухі плоди збе­рігають у щільно закритих короб­ках. Аптеки сировину не відпу­скають.

Хімічний склад. У насінні моркви дикої є ефірна олія (1,6%), ал­калоїди (1,4%), дубильні речови­ни (0,2%), органічні кислоти, цукри та понад 20 мікроелемен­тів.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Насіння моркви дикої використовують як засіб, що має сечогінні, холеретичні, солерозчинні, спазмолітичні, протиза­пальні та антимікробні власти­вості. В науковій медицині плоди моркви дикої використовують як сировину для виготовлення спир­тового екстракту, який входить до складу препарату уролесану. Уролесан призначають при лікуванні нефролітіазу, жовчнокам'яної хвороби, гострого та хронічного калькульозного холециститу, пі­єлонефриту, ниркових і печінко­вих колік та сольових діатезів. У народній медицині порошок з плодів моркви дикої вживають як вітрогінний, глистогінний і про­носний засіб та при нетравленні шлунка. При нирковокам'яній хворобі п'ють настій плодів, до­тримуючись при цьому дієти, як при нефриті.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — уролесан (Urolesanura) по 8—10 крапель на грудочці цук­ру 3 рази на день перед їдою (курс лікування — від 5 днів до 1 місяця), а в разі ниркових і печінкових колік — по 15—20 крапель на прийом;

порошки з плодів по 1 г на прийом, 3 рази на день;

настій плодів (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі протягом ночі) по одній склянці 3 рази на день (пити гарячим!)