Мухомор червоний (Amanita muscaria);
маримуха; мухомор красный

Гриб родини мухоморових. Ша­пинка 5—15 см у діаметрі, у мо­лодих грибів майже куляста, у зрі­лих — опукло- або плоскорозпростерта, з тонким рубчастим краєм, яскраво-червона або оранжева, з численними білими або жовту­ватими пластівцями, які після до­щу часом зникають; пластинки густі, тонкі, вільні, білі. Спорова маса біла. Ніжка циліндрична, з великою бульбою, щільна, піз­ніше з порожниною, 5—13 (18) см заввишки і 1—3 (4) см завтовшки, з широким білим (по краю жов­тим) кільцем у верхній частині; піхва приросла, має вигляд кон­центричних, бородавчасто-луска­тих смуг. М'якуш білий, під шкір­кою шапинки — жовтуватий, без виразного запаху.

Поширення. Мухомор червоний росте по всій території України у хвойних і листяних лісах з лип­ня по листопад.

Сировина. Використовують свіже плодове тіло гриба.

Хімічний склад. У плодовому тілі мухомора є алкалоїди мусказон і мускімол, іботенова кисло­та й мікоатропін.

Фармакологічні властивості і ви­користаная. У народній медицині настойку гриба на горілці вико­ристовують для розтирання при ревматизмі. В гомеопатії з мухо­мора червоного приготовляють препарат Agaricus muscarius, який застосовують при спазмах судин, епілептичному і хореатичному станах, множинному склерозі й ангіні та при функціональних порушеннях діяльності спинного мозку й тяжкому перебігу клі­максу. В побуті мухомор черво­ний використовують як інсекти­цидний засіб. Для знищення мух готують міцний відвар, невелику кількість якого наливають у не­глибоку тарілку й підсолоджують цукром, а зверху кладуть філь­трувальний папір так, щоб він дещо виступав за краї тарілки. Замість відвару в тарілку можна насипати дрібненькі кусочки гриба, залити їх невеликою кіль­кістю підсолодженої води або молока, а зверху так само по­класти фільтрувальний папір. Споживаючи розчини, мухи ги­нуть. Свіжим соком або вареним грибом (у вигляді кашкоподібної маси) змащують місця скупчення клопів.

Мухомор червоний — смертельно отруйний гриб. При маніпуляціях з ним слід бути обережним, а роз­ставляючи приманки для мух, тре­ба слідкувати, щоб до них не мали доступу діти.