Материнка звичайна (Origanum vulgare);
душанка, душинка; душица обыкновенная

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямо­стояче або висхідне, чотиригран­не, розгалужене, 30–90 см зав­вишки. Листки черешкові, супро­тивні, довгасто-яйцевидні, ціло­краї або віддалено-дрібнозубча­сті, тупі або загострені. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві або маточкові, розміщені поодин­ці в пазухах здрібнених і щільно зближених верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волотис­ті суцвіття; віночок невиразно двогубий, лілово-рожевий, рід­ше – білуватий, з вищербленою верхньою і трилопатевою ниж­ньою губою. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні – вересні.

Поширення. Материнка звичайна росте по всій Україні в розрід­жених хвойних і березових лісах, на узліссях, серед чагарників, на степових і кам'янистих схилах. Заготівля і зберігання. Для лі­карських потреб використовують траву материнки (Herba Origani vulgaris), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи облистнені верхівки стебел зав­довжки 20–30 см. Зібрану траву зав'язують у пучки і сушать, роз­вішуючи в провітрюваному при­міщенні, на горищі або під ук­риттям на вільному повітрі. Після сушіння квітки і листя відокрем­люють від стеблових частин (об­молочують у мішку або проти­рають крізь решето з великими отворами) і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності – 1 рік. Су­шена трава материнки є у про­дажу в аптеках.

Хімічний склад. Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг % ). Головними складовими частина­ми ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких дося­гає 44 % . Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітер­пени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює сек­рецію травних, бронхіальних і по­тових залоз, посилює перисталь­тику і тонус кишечника, тоні­зуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підви­щує діурез, регулює менструаль­ний цикл, виявляє протизапаль­ну, болетамувальну, протиглистяну й антимікробну дію. Засто­сування материнки показане при гострому й хронічному бронхі­ті, коклюші, при зниженому апе­титі й поганому травленні, особ­ливо при секреторній недостат­ності шлунково-кишкового трак­ту, при холециститах і дискінезії жовчовивідних шляхів, при ентероколітах, які супроводять­ся запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній амено­реї, альгоменореї, підвищеній нер­вовій і статевій збудливості, при­гніченому настрої та при без­сонні. Трава материнки входить до складу грудного чаю, пото­гінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання горла. Протипоказано приймати настій трави материнки всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка. Як зовнішній засіб ма­теринку вживають для компре­сів на нариви, набряки, фурун­кули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для сприн­цювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсон­ні, випаданні волосся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі й рахіті у дітей. Від нежитю і головного болю, при знепритомленні дають нюхати по­рошок з трави материнки. Ек­стракт трави материнки входить до  складу препарату уролесану (див. статтю Морква дика). У по­буті материнку використовують як інсектицидну рослину (вису­шеною травою перекладають одяг, щоб уберегти його від молі). Застосовують материнку і в го­меопатії.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їди (прийма­ти теплим!); настій трави (10 г сиро­вини на 300 мл окропу) по півсклян­ки 3 рази на день за 15 хвилин до їди при епілепсії (курс лікування – З роки); 2 чайні ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного і коріння алтеї лікар­ської, взятих у співвідношенні 1 ; : 2:2, настоюють 15–20 хвилин на склянці окропу, проціджують і п'ють теплим по півсклянки 3–4 рази на день як відхаркувальний засіб у ви­падках гострого чи загострення хро­нічного бронхіту; 1 столову лож­ку суміші трави материнки звичайної, маренки запашної, листя меліси.Лікар­ської і суниць лісових, взятих у спів­відношенні 1:2:2:3, настоюють 15–20 хвилин на 300 мл окропу, проціджують і п'ють по півсклянки 3 рази на день при шлунково-кишковому катарі.

Зовнішньо – настій трави (10 г сиро­вини на 200 мл окропу) для компре­сів, полоскання та обмивань; настій трави (20–30 г сировини на 2–3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (вжи­вати теплим); настій трави (50 г сировини на 10 л води) для ванн.