Медунка темна (Pulmonaria obscura);
медуница тёмная

Багаторічна трав'яниста шорстко­волосиста рослина родини шорст­колистих. Стебло прямостояче, 15–30 см заввишки, біля основи.

3 великими коричневими луска­ми. Листки чергові, прості, ціло­краї; прикореневі – широкояйцевидні, 5–21 см завдовжки, загост­рені, біля основи звужені в ширококрилаті черешки; стеблові – сидячі. Квітки двостатеві, пра­вильні, пониклі, у верхівкових небагатоквіткових завійках; віно­чок лійковидний, спочатку ро­жевий, потім – пурпурово-фіоле­товий або синій. Плід сухий, з 4 горішків. Цвіте" у квітні – травні.

Поширення. Росте в листяних і мішаних лісах, по чагарниках у лісових і лісостепових районах, зрідка – в Степу. Сировина. Використовують траву, зібрану в період цвітіння росли­ни. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, рутин, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, сполуки марганцю, заліза, міді, ванадію, титану, срібла, нікелю, стронцію тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати трави ме­дунки мають протизапальні, кро­воспинні, ранозагоювальні, в'я­жучі й пом'якшувальні властиво­сті, позитивно впливають на про­цеси кровотворення. Настій трави вживають при гемороїдальних, носових та інших кровотечах, ге­морагічному діатезі, недокрів'ї, захворюваннях дихальних шляхів, запаленнях шлунка і кишечника, при проносах. Як зовнішній засіб настій трави рослини використо­вують для промивання гнійних ран і наривів та для спринцювань при білях у жінок. Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій (1 столова лож­ка трави на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклян­ки 3–4 рази на день.

Зовнішньо – настій (готують, як у попередньому прописі) для промивань, компресів, примочок і спринцювань.