Магнолія великоквіткова (Magnolia grandiflora).
Родина магнолієвих — Magnoliaceae.

З лікувальною метою використовують кору, листя й квітки рослини.

Високе дерево, родом з Америки; поширене як декоративне (має широкопірамідальну густолисту крону) в Криму й на Чорноморському узбережжі Кавказу.

Кора в цього дерева ясно-бура. Листки великі, чергові, прості, довгасті, шкірясті, вічнозелені (не опадають), з короткими черешками (хвостиками), зверху голі, блискучі, знизу густо короткоопушені, з опадними прилистками. Квітки дуже великі (25—30 см) іноді жовті, а найчастіше молочно-білі (віночок кремуватий), одиночні, запашні й красиві. Цвітіння розтягнуте, квітки розпукуються неодночасно. Цвіте з травня до вересня. Плодики — шкірясті, одно-, двонасінні листянки.

Діючі речовини великоквіткової магнолії мало вивчено, проте відомо, що в усіх частинах рослини є ефірна олія, яку й застосовують у медицині. Спиртова настойка листя магнолії, або, цравильніше, спиртовий екстракт (є в аптеках) розширює кровоносні судини, знижує артеріальний тиск і діє як тонізуючий засіб; її вживають од гіпертонії в початковій стадії. Настойку кори й плодів магнолії (20,0) у народі вживають од ревматизму і як засіб, що тонізує серцеву діяльність, а крім того, як протигарячковий засіб, а ефірну олію — зовнішньо (при випаданні волосся).

Примітка. Спиртовий екстракт (50,0) по 20—30 крапель 3   рази на день. Доза настойки така сама. Курс лікування 3 або 4     тижні.