Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia)
дика маслинка, лох вузьколистий.
Родина маслинкових — Elaeagnaceae.

З лікувальною метою використовують плоди рослини.

Трапляється в дикому стані на півдні Європейської частини Радянського Союзу, зокрема на території України, а також на Кавказі, в Середній Азії та в пустельних місцях Казахстану, де утворює непрохідні густі зарості, так звані тугайні ліси. Трапляється й у Південній Європі, в Афганістані, Ірані та на заході Тібету. В Радянському Союзі її розводять і як декоративну рослину.

Маслинка вузьколиста — кущова рослина або невелике дерево заввишки до 10 м. Молоде листя й гілки в маслинки сріблясті, лускаті. Листки за формою довгасто-ланцетовидні, тупуваті, покриті знизу густими, а зверху рідкими сріблясто-лускатими волосками. Квітки яскраво-жовті, зібрані в дрібні китиці, сидять у пазухах листків, дуже пахнуть медом. Оцвітина дзвоникувата, чотирилопатева. Плоди — костянкоподібні ягоди коричневого кольору завдовжки 2—3 см, майже кулясті, солодкого борошнистого смаку; кісточка плода з вісьмома реберцями.

Плоди маслинки широко застосовують у побуті (наприклад, у киргизів). Із свіжих плодів варять компот, а з борошна готують кисіль та інші страви. Плоди маслинки рекомендують при проносах.

У народній медицині препарати з маслинки (настої, відвари й кисіль) використовують як сильні в'яжучі й протизапальні засоби при шлунково-кишкових захворюваннях.

Під час Великої Вітчизняної війни почали виробляти спеціальний препарат із плодів маслинки — лохтан, або лохпектан, але тепер його не випускають.

У гомеопатії застосовують тинктуру із свіжих дозрілих плодів маслинки.

Способи застосування. Настій (інфуздекокт): 50 г подрібнених плодів настояти 6 годин на 2—3 склянках холодної води, процідити, заварити масу, що залишилась, у двох склянках окропу й змішати з настоєм. Уживати по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день до і після їди.

Порошок: по 2—3 столові ложки за 1 раз 2—4 рази на день; дітям давати по 1 чайній ложечці 3—4 рази на день.