Материнка звичайна (Origanum vulgare)
лебідка, блошниця.
Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують її траву.

Поширена майже по всій території Радянського Союзу, за винятком Крайньої Півночі, в тому числі й на Україні. Росте на схилах, у лісах (особливо в сухих), на узліссях і між чагарниками.

Материнка звичайна — багаторічна рослина. Кореневище в неї гіллясте, стебел багато (від одного кореня), вони прямі, чотиригранні, червонаві, заввишки до 80 см. Уся рослина пухнасто- шерехата. Листки супротивні, черешкові, довгасто-яйцевидні, загострені, зверху темно-зелені, знизу — ясно-зелені, з дрібненькими чорними крапками (залозками), що просвічуються.

Квітки в щитковидних волоттях, фіолетово-рожеві, дрібні. Плоди — червонаво-бурі або бурувато-чорні, сплюснуто-яйцевидні, чотиригорішкові, дозрівають у кінці серпня. Цвіте материнка з червня по серпень, а іноді й по жовтень.

У материнці є дубильна речовина й ефірна олія.

У науковій медицині материнку застосовують у вигляді відвару при хворобах дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а як зміцнювальний — при атонії кишок; вона входить і до складу грудних потогінних чаїв.

У народній медицині цю рослину застосовують ширше.

Всередину як відхаркувальний і потогінний засіб її дають хворим при різних простудах, від ядухи, при атонії (в'ялості) кишечника й недостачі шлункового соку, та як протиспазматичний, кровоспинний і заспокійливий засіб; при жіночих хворобах, при кровотечах, після запаморочення, при загальній слабкості й душевних захворюваннях, як заспокійливий засіб — і взагалі для піднесення загального тонусу (енергії) організму.

Зовнішньо материнку застосовують при головному болі й безсонні (мити голову відваром), при золотусі й рахіті в дітей, роблять компреси на нариви. Настойку з материнки використовують при зубному болю, олію (так звану «хмельову») застосовують від гикавки (намазують нею горло ззовні, вдихають, а іноді й уживають усередину по 2—3 краплі три рази на день).

Застосовують материнку й у вигляді порошку — від нежитю (нюхати).

Способи застосування. Відвар: 15,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день при в'ялості кишечника.

Настойка: 20,0; по 20 крапель 3 рази на день.

Олія з материнки: жменю дрібно порізаної трави заливають половиною літра прованської (або соняшникової) олії, настоюють протягом 8 годин, проціджують і видав*люють. Змочують клаптик вати й кладуть на хворий зуб, усередину вживають по 2—5 крапель.

Ванни: 50,0 трави материнки на відро води.

Суміш 1-а: трави материнки — 1 частина, підбілу — 2 частини, коріння рожі лікарської — 2 частини.

4 чайні ложечки цієї суміші беруть на 2 склянки окропу; вживають по 1/2 склянки 4 рази на день.

Суміш 2-а: трави материнки — 1 частина,

підбілу — 2 частини,

ягід малини — 2 частини.

Заварюють і вживають цю суміш так само, як і першу.