Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Меліса лікарська - Melissa officinalis (О.П.Попов) |
|
Меліса лікарська (Melissa officinalis) З лікувальною метою використовують траву рослини. Трапляється в районах Нижньої Волги, в Криму й на Кавказі та на Україні; вирощують її на Кавказі та в Середній Азії (здебільшого для бджіл). Меліса — багаторічна рослина. Стебло в неї прямостояче, чотиригранне, злегка волохате або м'яковолосисте, розгалужене, заввишки до 60 см. Листки супротивні, довгочерешкові, яйцевидні, слабозморшкуваті, по краях зубчасті, біля верхівки загострені, зверху темно-зелені, знизу — сірувато-зелені, по краях усипані червоними крапками. Листки, якщо їх потерти, пахнуть лимоном тому рослину й називають ще лимонною м'ятою чи лимонною травою. Квітки середньої величини, сидять у пазухах верхніх листків у вигляді пухких півкілець, світло-фіолетові, рожеві, а іноді білі. Зрілі плоди — світло-бурі, дрібні горішки. Цвіте меліса в липні — серпні. На початку цвітіння збирають саме тільки листя рослини (для відварів), а іноді листя з стеблами (щоб вигнати олії). Хімічний склад меліси: ефірна олія, гіркота й дубильні речовини; є в ній і вітамін С. У фармакологічному відношенні ця рослина корисна як вітрогінний, сечогінний, заспокійливий і такий, що поліпшує травлення, засоби. У науковій медицині використовують лише олію з меліси. В народній медицині мелісу застосовують значно ширше — і її траву (у відварах), і олію з неї, а іноді (при паралічі й подагрі) з неї роблять і настойки на спирті або горілці (для зовнішнього застосування). Відвар трави меліси, коли його вживають усередину й застосовують зовнішньо, допомагає при запамороченнях, сильному болі в шлунку, при зомліннях та істеричних припадках (входить до складу аналогічних заспокійливих засобів). Олію з меліси застосовують при серцебитті, ревматизмі, болях у ділянці серця, як потогінний засіб, який вживають усередину (не більше, як по 15 крапель) та як засіб, що регулює менструації. Меліса входить і до складу ароматичних ванн, її вживають і як засіб для поліпшення обміну речовин в організмі. Способи застосування. Відвар: 10,0—15,0 на 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день. Настойка (на спирті або горілці): 25,0 для зовнішнього застосування, а для внутрішнього вживання — по 15 крапель 3 рази на день. Суміш для ароматичних ванн: по 20,0 меліси, деревію, полину, материнки, коріння лепехи, перцевої м'яти і соснових бруньок; 30 хвилин варити все в закритій посудині в 10 л води. Температура ванни повинна бути 37-38° С, тривалість процедури 15—20 хвилин. Також рекомендуємо переглянути |