Морська цибуля (Urginea maritima).
Родина лілійних — Liliaceae.

З лікувальною метою використовують цибулину (головку).

Морська цибуля — дуже могутня багаторічна цибулинна рослина, що росте в дикому стані по берегах Середземного моря — від Португалії до Сірії, на Канарських островах і в Північній Африці. Немало її вирощують як декоративну рослину та для лікувальної мети і в нас — у Сухумі, Батумі та в інших місцях на півдні, де теплий клімат.

Головки в цієї цибулі часто досягають дуже великих розмірів, до 15 см у поперечнику і до 3 кг на вагу, але не раніше як через 3—4 роки життя рослини. Головка за формою грушовидна, м'ясиста; з нижньої частини її відходять соковиті придаткові корені. Ззовні головка морської цибулі, так само, як. і звичайної городньої цибулі, одягнена сухими пергаментовидними лусками (лушпайками) червоно-бурого або білого (іноді з голубуватим відтінком) кольору, на підставі чого розрізняють червону і білу різновидності цієї цибулі.

Стебло в морської цибулі безлисте, у вигляді цибка (стрілки), заввишки до 1 м, вгорі з великою китицею дрібних зеленаво-білих квіточок, схожих на квітки лілій. Листки (прикореневі) видовжено-ланцетні, сизувато-зелені; розвиваються весною і до початку цвітіння рослини вони звичайно повністю відмирають.

У головці білої морської цибулі, яку й використовують у науковій медицині, є глюкозид сциларен, який діє як серцевий і сечогінний засіб.

А червону морську цибулю можна використовувати лише в побуті для боротьби з гризунами — мишами, щурами та ін. Для цього головки червоної морської цибулі застосовують у свіжому вигляді, дрібно порізаними. До речі, в гомеопатії червону морську цибулю визнають корисною й для лікувальної мети: із неї свіжої готують есенцію.

Цікаво відзначити, що головка червоної морської цибулі небезпечна тільки для гризунів, а для інших тварин — не шкідлива, тому вважається безпечною й для людини.

У медицині білу морську цибулю використовують у вигляді порошку, пілюль і настою (2,0 або 3,0 на 200,0) як серцевий засіб (при серцевій недостатності), часто разом з наперстянкою, і як сечогінний (при водянці) та відхаркувальний засіб (при бронхіті). Почищену (без лушпайок) і порізану на кусочки морську цибулю сушать на сонці, чого не можна робити з іншими рослинами.

Білу морську цибулю можна вживати й у вигляді порошку чи настою.

Способи застосування. Настій (на воді, протягом 8 годин): 2,0 або 3,0 на 200,0 або на склянку води; по 0,3, або по 6 крапель 5 разів на день.

Настойка: 15,0; по 10—15 крапель 3—4 рази на день.

Порошок із цукром: морської цибулі — 0,06, цукру — 0,25; змішати, поділити на 12 порошків і по 1 вживати 3—4 рази не день.

Вживати морську цибулю протипоказано при запаленні нирок.