М'ята перцева (Mentha piperita)
подібний до неї вид — м'ята водяна (Mentha aquatica).
Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Поширена в помірній і теплій смугах Радянського Союзу, в тому числі й усюди на Україні.

М'ята перцева — багаторічна рослина, в неї гіллясте, щетинисто-волохате або гладеньке стебло, заввишки 50—100 см. Листки темно-зелені, яйцевидні, довгасті, з зубчастими краями. Квітки у неї фіолетові або червонаво-білувато-рожеві, невиразно двогубі, розміщені багатоколірними півкільцями, зібраними в колосовидні суцвіття. Цвіте рослина в червні липні; дуже пахуча.

Перцева м'ята цінна тим, що в її листках є ефірна олія, яку широко застосовують у хіміко-фармацевтичній, парфюмерно- косметичній, харчовій та лікеро-горілчаній промисловості. Крім ефірної олії, в рослині є й дубильні кислоти.

В науковій медицині перцеву м'яту використовують досить широко, особливо у вигляді препарату ментолу, який добувають з ефірної м'яткової олії, та в вигляді настойки і м'ятної води (для полоскання). Використовують і листя цієї рослини, вводять його до складу різних сумішей, які поліпшують травлення.

У народній медицині перцеву м'яту використовують іще ширше: відомо 26 випадків застосування її при різних хворобах. Крім того, що ця рослина виявляє заспокійливу й регулюючу дію на шлунково-кишковий тракт, вона не менше корисна і як заспокійливий засіб при нервових (іпохондрії, істерії) й серцевих хворобах як зміцнюваль*ний засіб при занепаді сил і при холері, при ревматизмі, та як засіб, що тамує зубний біль. Ця рослина є й жовчогінним, але допоміжним засобом, вона ще й освіжає рот, видаляє поганий запах.

Корисна перцева м'ята й при геморої й жіночих хворобах (однаково і при мізерних і при надмірних менструаціях) та як швидко діючий зовнішній засіб при сильному головному болі (треба прикладати до лоба свіже листя).

Подібне лікувальне застосування має в народі й водяна м'ята, яка мало чим відрізняється від перцевої, хіба що тільки тим, що нижча за неї й росте на вологих місцях.

У народі перцеву й водяну м'яту застосовують внутрішньо й зовнішньо при рахіті й золотусі або в вигляді крапель настойки чи соку всередину (капати на цукор) або відварів (для ванн).

При кровотечі з легень успішно застосовують простий відвар м'яти, а при кривавому блюванні — відвар на оцті.

Способи застосування. Відвар: від 5,0 до 20,0 на 200,0; по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за. 1/2 години до їди.

Відвар на оцті: 20,0—200,0; по 1—2 чайні ложечки 1—2 рази на день.

Відвар для ванн і клізм: 50,0 на відро води або 1—2 столові ложки настойки на відро води.

Настойка: 15,0 або 30,0; по 15—40 крапель 3 рази на день.

Порошок: по 3—4 пучки 1—2 рази на день запиваючи водою.