Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Материнка. Чебрець боровий |
|
Origanum vulgare L. ЧЕБРЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ І БОРОВИЙ (Б) — Thymus Vulgaris L Thymus Serpyllum L Родина Ясноткові — Lamiaceae, або Губоцвіті — Labiatae
Як виглядає рослина? Чебрець — багаторічний напівкущ 5—30 см заввишки, з лежачими, при основі червоно-бурими, здерев'янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки — дрібні, супротивні, яйцевидні, цілі, короткочерешкові, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді білі. Запах рослини ароматичний. Чебрець — медоносна рослина. Цвіте з травня до осені. Подібна до чебрецю материнка — рослина 30—90 см заввишки. Стебла її гіллясті, спрямовані догори, вся ароматична рослина має пурпуровий відтінок. Квітки дрібні, зібрані в щитковидну волоть на верхівках стебел, лілово-рожеві. Цвіте з травня до кінця вересня. Де ростуть? Майже по всій території України — на бідних піщаних грунтах, по сухих схилах, в борах або степах, у сухих соснових лісах, на межах, горбах, лісових галявинах, при лісових дорогах, по сільських цвинтарях. Боровий чебрець росте на Поліссі, в широкому розумінні — це збірна назва багатьох видів дикорослих чебреців. Що й коли збирають? Зрізують усю рослину, коли вона цвіте. Коли застосовують? У господарстві материнку і чебрець використовують при квашенні огірків і як приправу до м'ясних страв (діють дубильні речовини, гіркота і летка олія, в складі якої є тимол — похідний фенолу). У вигляді чаю застосовують при захворюваннях кишечника, легень, сечових шляхів (бактерицидно діє складник летких олій тимол), при недостатньому травленні, бродінні в кишках, здутті, коліках, порушенні моторної функції шлунка (атонії), при кашлі, бронхіальній астмі, коклюші, актиномікозі легень, глистах, як засіб сечогінний і кровоочисний, що зміцнює шлунок і його нерви, тамує болі при радикулітах, при безсонні і неврозах (материнку навіть застосовують при порушенні психічної діяльності), від запою. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток і листків чебрецю або материнки і настоюють 10 хвилин. П'ють 1—2 склянки на день, ковтками. При шлункозо-кишковому катарі настоюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, листків меліси, трави маренки запашної і листків суниць лісових (полуниць) у співвідношенні 1 : 4 : 5 : 10 на 1/2 склянки окропу, відціджують і п'ють по півсклянки тричі на день. При катарі дихальних шляхів заварюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, трави маренки запашної і листків суниць у співвідношенні 2,5 : 2,5 : 5 у 2 склянках окропу, настоюють кілька годин, відціджують і п'ють по 2 столові ложки кожні 2—3 години. Материнку вживають при маткових захворюваннях. Вона сильно збільшує виділення при менструаціях у жінок і нерідко призводить до викидню (дія тимолу і карвакролу, гіркоти). Материнка діє потогінно і сечогінно. Вона є болезаспокійливим засобом при ниркових коліках, зумовлених нирковокам'яною хворобою, при постійних ниючих болях у крижах внаслідок сечокислого діатезу.
Чебрець вживається при хронічному алкоголізмі: 7% відвар трави п'ють по 50 г 2 рази на день протягом 2—4 тижнів. Замочену в спиртовій настоянці чебрецю (материнки) ватку вкладають при болю зубів у дупло. Напари з материнки і чебрецю вживають для компресів на нариви, фурункули, різні опухи, для полоскання горла і рота при ангінах, стоматитах, гінгівітах. Припарки з трави прикладають на уражені місця при ревматизмі, паралічах, невралгіях. Настоєм материнки на олії змазують горло (ззовні) при гикавці. Напар з квіток чебрецю (1 столова ложка на 1 склянку окропу) застосовують для примочок і промивань при запаленні очей. Відваром з материнки миють голову при випаданні волосся, лупі, двічі на тиждень. Перетерті на порошок листки і квітки чебрецю дають нюхати при знепритомненні. Висушеною материнкою разом з багном болотяним перекладають одяг, щоб уберегти його від молі, дезинфікують посуд. Для ванн дітям, хворим на рахіт і золотуху, при порушенні обміну речовин пригорщу квіток і листків чебрецю чи материнки настоюють 20 хвилин на 5 літрах окропу і додають до повної ванни. Ці ванни приймають двічі на тиждень. А також зверніть увагу на статтю Душица обыкновенная Також рекомендуємо переглянути |
МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА (А) —
Материнка зменшує запальний процес у сечовивідних шляхах і сприяє виведенню піску та патологічних домішок.