МУЧНИЦЯ ЗВИЧАЙНА —

Arctostaphylos uva ursi (L.) Spreng

Родина Вересові — Ericaceae

Як виглядає? Невисокий, вічнозелений кущ, сильно галузистий, з повзучим стеблом, 30—100 см заввишки. Листки дрібні, шкірясті, цілокраї, із вдавленими з обох боків сітчастими жилками, тупуваті, по краях незагнуті, зверху блискучі, зісподу блідіші, обернено-яйцевидні, при основі звужено збігають у черешок. Квітки — блідо-рожеві «глечички», на коротких квітконіжках, у коротких похилих верхівкових гронах. Плід—кістянка з 1—5 кісточками темно-червоного кольору, з борошнистою м'якоттю.

Плоди мучниці, вжиті у великій кількості всередину, можуть призвести до нудоти, блювання, проносу. Цвіте в травні — червні.

Де росте? На Поліссі — в соснових лісах, звичайно на піщаному грунті, по сухих косогорах, спорадично, невеликими острівками. Запаси сировини невеликі, та і ті з кожним роком скорочуються у зв'язку з вирубуванням старих лісів.

Що й коли збирають? Листки, з початку цвітіння і аж до вересня. (Щоб не сплутати з листками брусниці — Vaccinium vitis idaea L.,— слід знати, що останні більші, по краях трохи зігнуті, дещо зубчасті, зісподу всіяні темно-бурими цятками, за дією   вони   можуть замінювати листки   мучниці. Кожного року можна заготовлювати лише кілька центнерів листків мучниці).

Коли застосовують? При хворобах сечових шляхів, особливо каменях нирок і сечового міхура, зокрема при кривавій сечі — пієліти, цистити, уретрити (дезинфікуюча дія глікозидів арбутину і метиларбутину); також при нервовій збудності, полюціях, гонореї, нетриманні сечі (дія дубильних речовин). Наявність урсолової, хінної, галової і елагової кислот, флавоноїдів (гіперозиду, кверцитрину, мірицитрину), ериколіну активізує вивільнення з фенолових глікозидів арбутину і метиларбутину, у лужнім середовищі, дезинфікуючих похідних — гідрохінону і метилгідро-хінону.

На склянку окропу беруть 1 чайну ложку листків мучниці і настоюють 10 хвилин. П'ють 3 малі склянки на день, ковтками. Для лікування нервової збудності і атонії кишок беруть по 1 столовій ложці листків мучниці і трави собачої кропиви на 3 склянки холодної води і варять, поки не випарується 1/3 рідини, відціджують і п'ють протягом дня за 3 рази. При сечокам'яній хворобі М. А. Носаль рекомендує листки полину звичайного (2 г), листки мучниці (3 г), траву хвоща (2 г), насіння моркви (1 г) і насіння кропу (2 г) настояти на 2 склянках води протягом 12 годин в духовці, кип'ятити 5 хвилин і пити по півсклянки 4 рази на день через 1 годину після їди.

Настоєм листків лікують золотуху, виразки, рани.