Главная М М'ята холодна (перцева)

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
М'ята холодна (перцева)





М'ята холоднаМ'ЯТА ХОЛОДНА (ПЕРЦЕВА) —

Mentha piperita L.

Родина Губоцвіті — Labiatae, або Ясноткові — Lamiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина, дуже запашна, 25—80 см заввишки. Стебло чотиригранне, галузисте, вся рослина щетинистоволохата. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцевидновидовжені або ланцетні, гострі, пилковиднозазублені. Квітки зібрані кільцями в безлистих перерваних колосовидних суцвіттях, червонувато-фіолетові або білувато-фіолетові. Цвіте в черзні — серпні.

Де росте? М'ята холодна в дикому стані не росте, вона культивується як промислова ефіроолійна рослина в лісостепових районах України (з Чернігівській, Київській, Сумській і Полтавській областях), а також її розводять на городах, у садах, квітниках.

Багато видів м'яти, які ростуть над струмками, канавами, використовуються в народі як лікарські рослини.

Що й коли збирають? Стебла з листками або тільки самі листки перед цвітінням. Сушать швидко, але не на сонці.

Коли застосовують? У домашньому господарстві добре розтерті листки м'яти додають до вареників з сиром — для збудження і поліпшення травлення, як вітрогінний і потогінний засіб, щоб зменшити нудоту, як засіб, що допомагає при болях у шлунку і в кишечнику (ментол), при нежитю, хрипоті, бронхіті, бронхоектазах (дезинфікує), при нервовому збудженні, тремтінні рук, при стенокардії (разом з валеріаною спричинює рефлекторне розширення коронарних судин). М'ята діє жовчогінно, рекомендують її при жовтяниці і каменях жовчного міхура (крім ментолу 1—2% в леткій олії містяться ще ментон, феландрен, лімонен, флавоноїди (діосметин), гіркота, каротин, хлорогенова кислота).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку листків, настоюють 10 хвилин і п'ють по 1 склянці вранці і ввечері. При нестравності шлунка, поганому відригуванні, хворобах печінки і жовчного міхура 1 столову ложку суміші трави шандри звичайної, листків м'яти холодної, трави чистотілу звичайного і кори крушини ламкої в співвідношенні 3:2:4:1 настоюють 20 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки через годину після їди.

Як рекомендує М. А. Носаль, після кровотечі з легень і при надмірних менструаціях, при гастритах з підвищеною шлунковою кислотністю без запорів 2 столові ложки суміші трави звіробою, листків холодної м'яти, насіння кропу, квіток деревію і трави бобівника в співвідношенні 10:5:5:5:1 напарюють протягом 2 годин у 2 склянках окропу, відціджують і п'ють протягом дня, ковтками. При катарі шлунка з підвищеною кислотністю і з запорами також 2 столові ложки суміші листків холодної м'яти, трави золототисячника (центурії), трави звіробою, трави вересу і кори крушини ламкої настоюють протягом 8 годин у півлітра окропу, відціджують і п'ють по півсклянки 4 рази па день, через годину після їди. При цих хворобах можна ще 4 ложки з верхом суміші квіток деревію, листків холодної м'яти, кори крушини ламкої, трави звіробою, сухоцвіту болотяного, споришу, квіток ромашки, насіння кропу, насіння кмину, кореня валеріани і шишок хмелю в співвідношенні 4:4:4:6:3:3:2:2:2:2:1 настоювати на 1 л окропу цілу ніч у духовці. П'ють 1 склянку натщесерце, решту випивають за 4 рази протягом дня, через годину після їди. При підвищеній кислотності допомагає також м'ятна олія (Oleum Menthae) — по 3—5 крапель на цукрі або воді — і картопляний сік (див. Картопля їстівна).

Деякою мірою діють тут також гіркота та дубильні і смолисті речовини м'яти, зокрема велика кількість каротину.

Замість напару можна вживати м'ятні краплі з листків м'яти. 1 частину дрібно порізаних сушених листків м'яти заливають 20 частинами 30% спирту і настоюють, струшуючи час від часу, цілу добу. Потім відтискують, проціджують через ватку, додають 1 частину м'ятної олії і вживають по 10 і більше крапель при проносах, спазмах кишок, різі, поганому травленні, нудоті тощо. При кривавому блюванні О. П. Попов рекомендує вживати по 1—2 чайні ложки, двічі на день, відвару м'яти на оцті (20 г на 200 мл оцту). Відвар (напар) з м'яти (також краплі) вживають для купання маленьких дітей, хворих на рахіт, золотуху та хвороби шлунково-кишкового тракту.

Компреси з свіжого листя м'яти на чоло і виски заспокоюють головний біль. Відваром з м'яти полощуть рот, кілька разів на день, при неприємному запаху з рота.

А також зверніть увагу на статтю Мята перечная