Незабудка польова (Myosotis arvensis);
родина Шорстколистих (Boraginaceae);
незабудка полевая

Мало хто не знає незабудку — її блакитні «очка» привітно зустрічають нас у вологих місцях. У багатьох країнах незабудка — ритуальна рослина, квітка відданості та щирості. В Росії вона — символ пам'яті. Але у незабудки болотяної (М. palustris) є і сестри. Одна з них — лікарська рослина. Це незабудка польова, дворічна, інколи однорічна трав'яниста рослина, 10-60 см заввишки. Уся вона густо опушена м'якими, довгими волосками. Листки чергові, цілокраї, прикореневі утворюють розетку, довгасто-еліптичні. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, блакитні, зібрані у рідкі суцвіття-китиці. Цвітуть у травні-червні. Плід сухий, складається з 4 горішків. Польова незабудка звичайна рослина у середній смузі Росії та по всій території України, росте як бур'ян на полях, серед чагарників, трапляється у лісах.

Використовують незабудку тільки у народній медицині. Для приготування ліків збирають надземну частину рослини у період квітування. Зібрану сировину сушать одразу після збирання, на відкритому повітрі у затінку чи у теплому приміщенні, розстеливши тонким шаром.

Хімічний склад діючих речовин досі не вивчений, проте народні цілителі застосовують незабудку з давніх-давен.

Відомо, що препарати незабудки польової мають протизапальні та кровоспинні властивості, зменшують потовиділення. Тому настої трави призначають для прийому внутрішньо при хронічному бронхіті, кровохарканні, а також при туберкульозі легень, ускладненому підвищеним потовиділенням і схудненням.

Зовнішньо настій незабудки застосовують для обмивань, примочок і ванн при висипаннях на шкірі та сухій екземі.

Побічні дії польової незабудки невідомі.

Настій трави. 2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють в термосі протягом 4 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Настій трави (зовнішнє). 4 столові ложки сировини на 400 мл окропу. Кип'ятять 10 хв., настоюють 2 год., проціджують. Використовують для обмивань і примочок.