Нетреба звичайна (Xanthium strumarium);
зобник, туриця; дурнишник обыкновенный

Однорічна трав'яниста шорстка сірувато-зелена з неприємним за­пахом рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямо­стояче, розгалужене, бурувате, вгорі залозисте. Листки чергові, черешкові, округло-трикутні або яйцевидні, при основі серцевидні, надрізанозубчасті, часто 3—7-лопатеві. Квітки трубчасті, дрібні, зеленаві, одностатеві (рослини од­нодомні), зібрані в кошики, що розміщені в пазухах листків пуч­ками; кошики з тичинковими квітками — багатоквіткові, оточе­ні обгорткою з однакових незрос­лих листочків; з маточковими — двоквіткові, їхня обгортка зрослолиста. Обгортка плодів сіро-зелена, овальна до основи і до верхівки звужена,  10—15 мм зав­довжки і 5—9 мм завширшки, на верхівці — з двома прямими роз­ставленими або зближеними ко­лючками, рідко вкрита шипиками, які не доходять до верхівки об­гортки. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Нетреба звичайна росте по всій території України на засмічених місцях, на полях, у садах.

Сировина. Для медичних потреб заготовляють траву нетреби, зрі­зуючи облистнену частину стебел під час цвітіння рослини. Зібрану сировину використовують свіжою або сушать під укриттям на віль­ному повітрі.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить значну кількість йоду, ал­калоїди, глікозид ксантострума­рин, аскорбінову кислоту та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. З досвіду вітчизняної і зарубіжної народної медицини відомо, що трава нетреби звичай­ної має антимікробні, потогінні, жарознижуючі та седативні вла­стивості. Найчастіше настій трави нетреби п'ють при діареї, дизен­терії, при хворобах простудного характеру, при шкірних захворю­ваннях та хворобах щитовидної залози. Свіжий сік рослини вва­жається ефективним засобом від кропив'янки. Як зовнішній засіб використовують свіжий сік і на­стій трави нетреби. Ними змащу­ють уражені місця при шкірних захворюваннях (екзема, лишаї, скрофульозні струпи, рак шкіри, вугри, висипи, грибкові ураження тощо). Нетребу звичайну викори­стовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 столова лож­ка висушеної трави на 200 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин) по 1 склянці 2—3 рази на день;

свіжий сік по 15—20 кра­пель на один раз (дітям — від 2 до 10 крапель на один раз залежно від віку).

Зовнішньо — настій (готують, як у попередньому прописі) і свіжий сік для примочок.

Нетреба звичайна — отруйна рослина. Передозування небезпечне! При міс­цевому лікуванні також треба дотри­муватись обережності, оскільки настій з цієї рослини спричинює паління.