Нечуйвітер волохатенький (Hieraciиm pilosella);
корсатка волосиста, усаня, ми­шаче вушко;
ястребинка волосистая

Багаторічна трав'яниста волосистоопушена кореневищна рослина родини айстрових (складноцві­тих). Має багаторічні повзучі пагони. Квітконосне стебло нерозгалужене, безлисте, 5—30 см зав­вишки. Листки — в прикореневій розетці, цілокраї, численні, обер­ненояйцевидно-ланцетні або лан­цетні, тупуваті, до основи звуже­ні в черешок, зверху голубувато-зелені, зісподу — сірувато-пов­стисті. Квітки усі язичкові, дво­статеві, ясно-жовті, з 5 зубчиками на верхівці, зібрані в одиничні кошики, що розміщені на верхівці стебла; крайові квітки в кошику зовні з червоними смужками. Цві­те у травні — червні, нерідко повторно восени.

Поширення. Нечуйвітер волоха­тенький росте по всій території України в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах, уз­ліссях, вирубках, степових і піща­них схилах.

Заготівля і зберігання. Для лікар­ських потреб збирають траву з ко­рінням або без нього (Herba Hieracii piloselli) або окремо ко­шика (Flores Hieracii piloselli) під час цвітіння рослини. Зібрану си­ровину сушать, розстеливши її тонким шаром під укриттям на вільному повітрі або в провітрю­ваному приміщенні. Сухої трави виходить 16—17%. Готову сиро­вину зберігають у коробках. В ок­ремих випадках, наприклад при уремії, застосовують свіжу рос­лину.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні й гіркі речовини, слиз, смолу, кумарин умбеліфе­рон, флавон (у квітках), цукри та марганець.

Фармакологічні властивості і ви­користання. З народного досвіду відомо, що нечуйвітер волоха­тенький має властивості спиняти кровотечі, підвищувати діурез, по­силювати виділення шлункового соку при недостатній кислотності, виявляє протизапальну дію. На­стій трави нечуйвітру дають усе­редину при маткових, легеневих і шлункових кровотечах, крово­харканні, геморагічних коліках, дизентерії та геморої, при набря­ках серцевого й ниркового поход­ження та уремії, при гіпоацидному гастриті й відсутності апе­титу, при опуханні печінки та при жовтяниці. Порошок з трави ви­користовують для присипання гнійних ран, нюхають при силь­ному нежиті або приймають усе­редину при жовтяниці. Настоєм трави проводять спринцювання піхви при  маткових кровотечах і білях у жінок, промивають гній­ні рани, роблять примочки на фу­рункули. Нечуйвітер волохатень­кий використовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій сушеної трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день;

настій свіжої трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день при уремії;

порошок з трави по 1 чайній ложці 3 рази на день при жовтяниці.

Зовнішньо — настій сушеної трави (готують, як у попередньому про­писі) для промивання, примочок і спринцювань (спринцювання проводять двічі на день гарячим настоєм, попе­редньо наполовину розведеним пере­вареною водою);

порошок трави для присипання гнійних ран.

Нечуйвітер волохатенький — отруйна рослина. Пе­редозування небезпечне!