Нечуй-вітер волохатий (Hieracium pilosella)
волосник. Родина складноцвітих — Compositae.

З лікувальною метою використовують його траву й коріння.

На Україні поширений усюди. Росте на сухих луках і вигонах, здебільшого на піщаному грунті.

Нечуй-вітер волохатий — багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 30 см, а іноді, по квітковій стрілці (по цибку), й вища. Від розетки утворюються пагони, на яких листки від основи до вершечка поступово зменшуються. Листків у розетці багато, зверху вони зелені або сизуваті, а знизу — білоповстисті, ланцетовидні або довгі, обернено-яйцевидні. Стебло вгорі покрите волосками. Квітки жовті, з червонавими смужками на пелюстках, язичкові. Цвіте рослина в травні — червні.

В хімічному відношенні нечуй-вітер не вивчено. В науковій медицині його не застосовують.

З народного досвіду відомо, що ця рослина має властивість посилювати виділення шлункового соку (поліпшувати апетит).

Як кровоспинний засіб, ліки з волохатого нечуй-вітру вживають у народі при дизентерії, геморої, кровохарканні й маткових кровотечах.

Зовнішньо (як примочку) застосовують відвар, а порошком із трави цієї рослини присипають свіжі рани.

Цей порошок вживають і всередину — від жовтяниці, по 3 г 3 рази на день.

При маткових крововиливах відвар з волохатого нечуйвітру не тільки вживають усередину, а й застосовують його для спринцювання.

Спосіб застосування. Відвар: 10,0—200,0; по 2 столові ложки 3 рази на день.

Примітка. Для спринцювань відвар наполовину розводять перевареною водою.