Орлики звичайні (Aquilegia vulgaris);
родина Жовтецевих (Ranunculaceae);
водосбор обыкновенный

Декоративні властивості багатьох рослин родини Жовтецевих відомі давно. Дельфіній, купавник, калюжницю, пшінку часто розводять на присадибних ділянках. До цих рослин можна додати ще одну, незвичну на вигляд, — орлики звичайні. Квітки орликів складні за будовою, у них, як і в дельфінію, є шпорка, тому вони справляють враження «рогатих». Крім того, у садових популяціях орликів трапляються темно-фіолетові, сині, блакитні, білі, рожеві та рідко — червоні квітки. Як дикоросла рослина орлики поширені в тінистих широколистяних лісах Західної Європи, там же введені в культуру, а потім потрапили до Росії, де їх зустріли гостинні садівники. Рослина часто дичавіє, тому її можна побачити на узліссях, лісових галявинах, інколи далеко від житла. В Україні у дикорослому стані зростає рідко у лісових районах, лісостепових районах Правобережжя, в Криму — у лісах, серед чагарників. Вирощують як декоративну рослину.

Орлики звичайні — трав'янистий багаторічник. Стебло рослини пряме, голе чи опушене, розгалужене вгорі, заввишки 30-80 см. Листки черешкові, зазвичай тричіперистороздільні, з трилопатевими, з країв дещо хвилястими чи цілокраїми частками. Квітки діаметром 4-5 см, на довгих ніжках, одиночні, у пазухах листків, цвітуть в червні-липні. Плід — збірна листянка.

У часи Середньовіччя вважали, що орлики оберігають людину від чаклунства і мають магічну силу. Сьогодні вони — улюблений об'єкт генетичних досліджень. Орлики — зручний предмет для вивчення мінливості, оскільки виведені ознаки добре успадковуються. Створено форми рослини з повними квітками, з квітками без шпорки.

Окрім декоративних, використовують лікарські властивості орликів, проте слід пам'ятати, що сировина, отримана з них — отруйна.

Для медичних потреб збирають надземну частину рослини, зрізуючи її на висоті 8-10 см від поверхні грунту. Траву сушать на повітрі під укриттям чи на горищах. Зберігають у сухому, провітрюваному приміщенні, окремо від інших видів лікарської сировини.

У надземній частині орликів містяться алкалоїди (до 0,05%), ціаногенні сполуки й аскорбінова кислота (у свіжих листках).

Незважаючи на токсичність рослини, народні цілителі застосовують її для лікування різних хвороб та інших порушень функцій організму. Препарати орликів мають жовчогінні, потогінні, анальгетичні (знеболювальні), проносні, заспокійливі та антисептичні властивості. Настій трави приймають при шлункових коліках, кровотечах, гепатитах (жовтяницях) різного походження, застійних явищах у печінці, селезінці та жовчному міхурі. Допомагає цей препарат і в початковій стадії водянки, при альгоменореї та імпотенції. Гарячим настоєм полощуть ротову порожнину при запаленнях, змащують поверхню шкіри при різних висипках.

Настій трави. 1 столова ложка сировини на 0,5 л окропу. Настоюють 15 хв., проціджують, охолоджують. Приймають ледь теплим по 1 столовій ложці 2 рази на день.

Чай з трави орликів. 20-25 г сировини на 1 л окропу, настоюють 10 хв., проціджують. Приймають зранку і ввечері по 1-1,5 склянки малими ковтками.

У випадку лікування препаратами орликів необхідна консультація кваліфікованого фітотерапевта.