Осот (Sonchus);
родина Айстрових (Asteraceae), або Складноцвітих (Compositae);
осот

Коли ми вимовляємо слово «осот», перед очима постає злісний бур'ян. Ще б пак — усі садівники і городники знають, що таке осот. Не позбудешся — кожний шматочок коріння, порубаного на дрібні частини лопатою, дає початок новій рослині. Але спробуємо подивитися на осот з іншого боку. Спочатку, як завжди, подамо опис.

Осот — рід рослин, до якого належать багато (близько 70) представників, але у Росії та Україні трапляються декілька з них, найбільш відомі три, й усі — бур'яни. Серед них є однорічники — жовтий осот городній (S. оіеraceus), дворічники і багаторічники — осот польовий (S. arvensis) та інші. Це рослини заввишки до 80-100 см. Листки у них колючі, ланцетні, цілісні чи виїмчасто-лопатеві, з серцеподібною основою. Квітки язичкові, жовті, у кошиках, зібраних у загальне щиткоподібне суцвіття. Цвітуть у червні-вересні. Насіння проростає без періоду спокою, а всього у кожної рослини майже 6500 насінин. У поєднанні зі здатністю розмножуватися вегетативно (шматочками коренів), осоти справді є одними з найнебезпечніших бур'янів. Зростають у садах, на городах і засмічених місцях у Євразії і навіть в Африці. Інколи осотом неправильно називають рослину роду Дурман.

Тож чим корисні ці рослини? Городній осот має лікарські властивості, його використовують у народній медицині. Для цього збирають надземну частину під час цвітіння, сушать у затінку чи у добре провітрюваному приміщенні.

Сировина рослини містить дубильні речовини, каротин (провітамін А) і невелику кількість каучуку.

Трава осоту виявляє жовчогінну, проносну, блювальну, лактогенну (стимулює виділення молока у матерів-годувальниць), кровоспинну і протизапальну дію. Застосовують її і як протиглисний засіб. Свіжий молочний сік у народній медицині використовують при

захворюваннях печінки, а усю рослину — для лікування подагри та геморою, а також при кровохарканні. Потовчені свіжі листки прикладають до кровоточивих ран. До лікувально-профілактичного харчування включають салат з молодого листя рослини (його попередньо вимочують у воді).

Розповідь про осот була б неповною, якби ми не згадали про його медоносні властивості. Бджоли добре відвідують квіти різних видів осоту, збираючи з них до 120 кг нектару з 1 гектара заростей. Осотовий мед світло-жовтий, смачний, з тонким ароматом; його часто використовують для підгодівлі бджіл взимку.

Здавалося б — злісний бур'ян, але й бур'яни, виявляється, бувають корисними.

Настій трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Салат з листя осоту. Промите молоде листя вимочують протягом 40 хв. у холодній воді чи у 10%-ному сольовому розчині, видаляють зайву вологу (загортають у чисту тканину), подрібнюють, змішують з нарізаними квашеними огірками, додають тертий хрін і заправляють сметаною, спеції та сіль — за смаком.

Настій трави (зовнішнє). Пригорщу сушеної трави на 1 л окропу, кип'ятять 5 хв., проціджують, виливають у ванну. Сидячу прохолодну ванну тривалістю 15 хв. приймають тричі на тиждень при геморої.