Остудник голий (Herniaria glabra);
грижниця гола, грім, подвижник, польове мило, собаче мило; родина Гвоздикових (Caryophyllaceae);
грыжник голый

Деяким рослинам не пощастило — вони непоказні, малопомітні, тому людина проходить повз них, не звертаючи уваги. Яскравих квітів немає, зелень тьмяна — трава та й трава... Такий і остудник голий. Мало хто усвідомлює, що ходить по готових ліках.

Це трав'янистий багаторічник заввишки від 5 до 15 см. Листки рослини еліптичні чи овальні, інколи війчасті. Квітки дрібні, з зеленою чашечкою і ниткоподібними пелюстками, зібрані у пазушні суцвіття («клубочки»). Цвітуть у травні-серпні. Остудник можна побачити на сухих, особливо піщаних, полях, луках, урвищах і берегах річок. У цих місцях це звичайна рослина для середньої смуги Росії та усієї території України.

Для приготування лікарських форм збирають надземну частину остудника під час квітування. Траву швидко сушать на свіжому повітрі у затінку або у добре провітрюваному приміщенні, розкладаючи її тонким шаром на папері чи мішковині та часто перемішуючи. Зберігають сировину протягом двох років у провітрюваних приміщеннях. Висушена трава сильно пахне кумарином.

Надземна частина остудника містить кумарини герніарин і умбеліферон (до 0,8%), флавоноїди, у тому числі кверцетин та його похідні, дубильні речовини (більш ніж 3%), сапоніни (5-16%), органічні кислоти, ефірну олію (до 0,6%), вітамін С, каротин (провітамін А), глікозиди.

Препарати остудника мають сечогінні, в'яжучі, антибактеріальні та слабкі жовчогінні властивості. Крім того, вони нормалізують порушення мінерального обміну. Рослину застосовують для лікування серцевої недостатності, пов'язаної з декомпенсацією серцевої діяльності. Добре допомагає остудник при гострих і хронічних захворюваннях органів сечовиділення (пієліті, пієлонефриті, сечокам'яній хворобі, альбумінурії, катарі сечового міхура, мимовільному сечовипусканні). Лікують препаратами остудника також ревматизм і подагру, артрити, застосовують при запаленні верхніх дихальних шляхів і м'язових болях після тяжкої роботи. Зовнішньо настій трави використовують для лікувальних ванн при діатезі (золотусі), захворюваннях шкіри і для прискорення загоєння ран.

Препарати рослини добрі ще й тим, що не викликають жодних побічних явищ, навіть при передозуванні.

У народі остудник має також й інше застосування. При розтиранні трави у воді сапоніни, що містяться у рослині, дають багато піни, яка добре відмиває і пом'якшує шкіру рук. Подекуди цю властивість використовують для миття вовни, тканин, а також домашніх тварин, зокрема собак, звідси й пішли народні назви рослини.

Настій трави. 20 г сировини на 300 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Цей настій можна також використовувати для лікувальних ванн.