Осока парвська (Carex brevicollis);
осока парвская

Багаторічна трав'яниста зимовозелена щільно- (на відкритих міс­цях) або пухкодерниста (в лісах) рослина родини осокових. Має косе, міцне, розгалужене коре­невище, вкрите шорсткими лус­ками. Стебла сплюснуто-тригранні, 30—45 см заввишки, у верхній частині шорсткі, в нижній тре­тині — облистнені, при основі одягнені бурими розщепленими на волокна листковими піхвами. Листки трирядні, лінійні (5—7 см завширшки і 40—50 см завдовж­ки), зелені з сизуватим відтінком, жолобчасті, з двома жилками і загорнутими наспід краями. Квітки одностатеві (рослини одно­домні), без оцвітини, зібрані в 2—3 розсунуті колоски. Верхній колосок тичинковий, коричне­вий, булавовидний, 1,5—2 см зав­довжки. Нижні колоски маточ­кові, зеленаво-коричневі, яйце­видні, 1,5—2,5 см завдовжки, на прямих міцних шорстких ніж­ках, що виходять з пазух при­квіткових листків; покривні луски з шиловидним вістрям, каштанові, посередині зелені, з трьома жил­ками. Плід — горішок, що міс­титься в оберненояйцевидному, круглястому (до 5 мм завдовжки), жовтаво-зеленому, з невиразними жилками, вкритому негустими щетинками мішечку, звуженому на верхівці в короткий іржавий, з шорстким краєм носик. Цвіте у квітні.

Поширення. Осока парвська росте в листяних лісах Західного, Право­бережного і Лівобережного Лісо­степу України.

Заготівля і зберігання. До 1983 ро­ку траву осоки парвської вико­ристовували в науковій медицині як сировину для виготовлення препарату бревіколіну. В народній медицині з лікувальною метою ви­користовують сушені кореневища і коріння рослини, які заготовля­ють пізно восени.

Хімічний склад. Усі частини рос­лини містять алкалоїди бревіколін (у корінні — 50% і в листі — 95%), бревікарин (відповідно 45 і 4%) і гарман (5% і 1%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Головною діючою речовиною осоки парвської є ал­калоїд бревіколін, який виявляє спазмолітичну й гіпотензивну дію, підвищує тонус і посилює ско­рочення матки й кишечника, сти­мулює дихання, здійснює фарма­кологічну денервацію органів (не впливаючи на виконавчі органи безпосередньо, зменшує надход­ження до них нервових імпульсів по симпатичних і парасимпатич­них нервах). Бревіколіну гідрохлорид застосовували (у 1983 році препарат виключено з Державно­го реєстру лікарських засобів) для стимулювання родової діяльності та при маткових кровотечах після аборту і пологів. Рідше його ви­користовували для лікування гі­пертонічної хвороби, лівошлуночкової недостатності, бронхіальної астми та облітераційного ендар­теріїту. В народній медицині пре­парати осоки парвської викорис­товують при гіпертонічній хворо­бі, бронхіті, різних висипах, фу­рункульозі, алергії, подагрі й рев­матизмі.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій кореневищ з корінням (2 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 8 годин, про­ціджують) по півсклянки 3 рази на день;

згущений відвар кореневищ з корінням (30 г сировини на 650 мл води, варять у закритій посудині доти, поки не ви­парується третина рідини, одержаний відвар настоюють ще 2 години, проці­джують) по чверті склянки 3 рази на день.