Осока шершава (Саrех hirta);
осока мохнатая

Багаторічна трав'яниста сіро-зеле­на рослина родини осокових. Має довгі (іноді довші за 1 м) дере­в'янисті кореневища. Стебло три­гранне, гладеньке, 10—60 см зав­вишки. Листки лінійні, 2—5 мм завширшки, довші за стебло, зісподу густоволосисті. Квітки одностатеві, без оцвітини, зібрані в колоски; тичинкові колоски вузькоциліндричні, світло-корич­неві, 15—30 мм завдовжки; ма­точкові — короткоциліндричні, на прямих тонких ніжках, 15—40 мм завдовжки. Плід — горішок. Цвіте у травні.

Поширення. Росте по всій терито­рії України.

Сировина. Використовують коре­невище з корінням.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Кореневища міс­тять дубильні, смолисті й сли­зисті речовини, сапоніни, кума­рин та сліди ефірної олії. Фармакологічні властивості і ви­користання. Експериментально доведено, що препарати з корене­вищ осоки мають відхаркувальні властивості. В народній медицині настій кореневищ з корінням п'ють при бронхіті та нервових захворюваннях.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — холодний настій (1 чайна ложка сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8—10 годин, проціджують) по 1 столо­вій ложці через кожні 2 години;

га­рячий настій (1 столова ложка сиро­вини на 500 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по півсклянки 4 рази на день.