Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Остудник багатошлюбний - грыжник многобрачный (фото) |
|
Остудник багатошлюбний (Herniaria polygama); Однорічна розпростерта зелена рослина родини гвоздикових. Стебла розгалужені, лежачі або висхідні, густокороткоопушені, 5—25 см завдовжки. Листки дрібні, цілісні, супротивні, овальні або довгастоеліптичні, до основи клиновидно звужені в короткий черешок, по краю щетинисто-війчасті, з білоплівчастими ланцетними прилистками. Квітки дрібні, двостатеві й одностатеві, з зеленою чашечкою і нитковидними пелюстками, зібрані в щільні пазушні клубочки; чашолистків і тичинок по 4. Плід — сухоплівчастий кулястий однонасінний горішок. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Остудник багатошлюбний росте по всій території України (на Поліссі рідко) на відкритих, переважно піщаних місцях, кам'янистих відслоненнях і як бур'ян на полях і дорогах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Herniariae), яку збирають під час цвітіння рослини. Зібрану траву швидко сушать у затінку на свіжому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розкладаючи її на тканині або папері шаром завтовшки 3—4 см і часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 23—25%. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки. Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що трава містить кумарини (умбеліферон, герніарин і скополетин). Фармакологічні властивості і використання. Остудник багатошлюбний має сечогінні, в'яжучі, спазмолітичні й антибактеріальні властивості, виявляє слабку жовчогінну дію, нормалізує порушений мінеральний обмін в організмі. Препарати рослини використовуються при серцевій недостатності, пов'язаній з декомпенсацією серцевої діяльності, при гострому й хронічному катарі сечового міхура, пієліті, мимовільному сечовипусканні, нирковокам'яній хворобі, пієлонефриті, стійкій альбумінурії, ревматизмі, подагрі, артриті, гонорейних запаленнях сечовивідних шляхів, жовтяниці та у випадку катару дихальних шляхів і при болях у м'язах після важкої фізичної праці. Зовнішньо настій трави використовують при діатезі й хворобах шкіри та для гоєння ран. Побічного впливу препаратів остудника багатошлюбного на організм хворих не виявлено. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; свіжий сік рослини приймають по 2 столові ложки 3—4 рази на день; 3 столові ложки суміші трави остудника багатошлюбного, листя мучниці звичайної, плодів ялівцю звичайного (по 50 г) і коріння марени красильної (200 г) варять в 1л води 15 хвилин, проціджують і п'ють по півсклянки до їди і після їди 3 рази на день при нирковокам'яній хворобі; 1 столову ложку з верхом суміші трави остудника багатошлюбного, плодів петрушки городньої (по 20 г) і листя мучниці звичайної (60 г) настоюють на склянці холодної води протягом 6 годин, кип'ятять 15 хвилин і випивають за день рівними порціями при циститі та бактеріурії (збір ефективний при лужній сечі). Також рекомендуємо переглянути |