Офрис комахоносна (Ophrys inseсtifera);
офрис мухоносна; офрис мухоносная

Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби кулясті або еліптичні. Стебло просте, 20—35 см зав­вишки, у нижній частині з 2—5 листками. Листки видовженоланцетні або видовжені, гострі або тупуваті; сизувато-зелені; верхній згорнутий навколо стебла у ви­гляді піхви. Квітки двостатеві, неправильні, шестироздільні, зі­брані в рідкий, 2—10-квітковий колос; листочки оцвітини розхо­дяться, зовнішні видовженояйцевидні, ясно-зелені, з трьома жил­ками, внутрішні бокові значно коротші, лінійні, з відігнутими назад краями, з однією жилкою, дрібноопушені, червоно-бурі. Гу­ба без шпорки, більш-менш опук­ла, видовженооберненояйцевидна, трилопатева, з двома малень­кими боковими лопатями і серед­ньою більшою, на кінці виїмча­стою лопаттю, пурпурово-бура, бархатиста, з квадратною голубу­ватою голою плямою посередині. Плід — коробочка. Цвіте у червні.

Поширення. Офрис комахоносна — рідкісна зникаюча рослина. Трапляється дуже рідко на При­карпатті у світлих лісах, по ча­гарниках, на гірських схилах, переважно на вапнистому грунті. Занесена до Червоної книги України.

Заготівля і зберігання. Заготовля­ти в місцях зростання категорич­но заборонено. З лікувальною ме­тою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які зби­рають одразу після цвітіння рос­лини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби ви­кидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього су­шать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при тем­пературі 50—55°. Одержана та­ким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних при­міщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не від­пускають.

Хімічний склад. Бульбокорені мі­стять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Салеп — добрий об­волікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він пе­решкоджає всмоктуванню шкід­ливих речовин з шлунково-киш­кового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп при­значають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-киш­кового тракту. Ефективним є ви­користання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і вираз­ковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосову­ють у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вва­жається салеп при загальному ви­снаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізич­ною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотен­ції. Порошок старих бульб вва­жався абортивним і протизаплід­ним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, пото­гінним і гіпотензивним засобом. Насіння використовували при епі­лепсії.

Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. При­готовлений слиз зберігають у холо­дильнику.