Огірочник лікарський (Borago oficinalis);
огіркова трава; огуречник лекарственный

Однорічна трав'яниста жорстково­лосиста рослина родини шорстко­листих. Стебла прямі або висхід­ні, товсті, всередині порожнисті, розгалужені, 30–60 см заввишки. Листки великі, м'ясисті, чергові, прості, з гострим і сильним за­пахом свіжих огірків; прикореневі й нижні стеблові – еліптичні або овальні, на верхівці – тупі, до ос­нови звужені в черешки; верхні стеблові – видовженояйцевидні, сидячі, стеблообгортні. Квітки двостатеві, правильні, в небагато­квіткових завійках, які складають щитковидно-волотевидне суцвіт­тя; віночок зрослопелюстковий, темно-голубий, рідше – білува­тий, 2,5–3 см у діаметрі, з корот­кою трубочкою і п'ятилопатевим відгином. Плід сухий, розпадаєть­ся на 4 горішки. Цвіте з червня по серпень.

Поширення. Огірочник лікарський розсіяно росте майже по всій те­риторії України на городах і за­бур'янених місцях.

Заготівля і зберігання. З лікуваль­ною метою використовують тра­ву (Herba Boraginis) або квітки (Flores Boraginis) огірочника. Заготовляють сировину під час цвітіння рослини. Сушать її під укриттям на вільному повітрі або у провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Су­хої трави виходить 20 % . Готову сировину зберігають у коробках або в невеликих торбах. Свіже листя вживають у їжу як салат. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У траві огірочника є до 30 % слизистих речовин (полісахариди), сапоніни, дубиль­ні речовини (до 3 % ), ефірна олія (сліди), органічні кислоти (яблучна, лимонна), смоли, фла­воноїди, алантоїн, каротин (3,4 мг % ), вітамін С (до 17 мг % ), розчинна кремнієва кислота, солі маг­нію і марганцю, нітрат калію та ін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Народна медицина визнає огірочник лікарський як засіб, що має сечогінні, потогінні, протизапальні, пом'якшувальні та легкі послаблюючі властивості, він позитивно впливає на обмін речовин, регулює роботу серця, зміцнює нервову систему, збуд­жує апетит. Вживання настою з квіток або трави огірочника по­казане при запаленнях сечових шляхів, при гарячкових станах, кашлі, плевриті, при ревматичних болях і болях у шлунку, при слаб­кій серцевій діяльності та кардіоневрозі, нервових захворюваннях, подагрі й шкірних хворобах. Са­лати із свіжого листя огірочника вживають як «кровоочисний», ві­тамінний та як такий, що запо­бігає виникненню запальних про­цесів у нирках і кишечнику, засіб, у випадках підвищеного нервово­го збудження, роздратованості. В гомеопатії застосовують есен­цію із свіжого листя рослини.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій (1 столова лож­ка трави або 1 чайна ложка квіток на 200 мл окропу, настоюють до охо­лодження) по чверті склянки 4 рази на день, підсолоджуючи цукром; сто­лову ложку суміші (порівну) трави огірочника лікарського, хвоща польо­вого та споришу звичайного настою­ють 30 хвилин на склянці окропу, проціджують і вживають по чверті склянки 3–4 рази на день як се­чогінний засіб; салат: порізану дріб­ними кусочками варену картоплю по­сипають пошаткованим листям огіроч­ника і цибулі, солять, перемішують, заправляють вершками (на одну варену картоплину беруть 100 г огірочника,40 г зеленої цибулі і 20 г вершків; сіль – на смак).