Остудник голий (Herniaria glabra);
грижниця гола, польове мило, собаче мило; грыжник голый

Багаторічна розпростерта жовтаво-зелена рослина родини гвоздикових. Стебла разгалужені, короткоопушені або майже голі, лежачі або висхідні, 10 – 30 см завдовжки. Листки цілокраї, голі, супротивні, еліптичні або довгасті, 6–7 мм завдовжки, з яйцевидними перетинчастими війчастими прилистками. Квітки дрібні, двостатеві, з жовтаво-зеленою чашечкою і нитковидними пелюстками, зібрані в щільні пазушні клубочки; чашолистків і тичинок по 5. Плід – сухоплівчастий кулястий однонасінний горішок. Цвіте у червні – серпні.

Поширення. Остудник голий росте по всій території України на відкритих місцях, галявинах та при дорогах як бур'ян.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Herniariae), яку збирають під час цвітіння рослини. Зібрану траву швидко сушать у затінку на свіжому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розкладаючи її на тканині або папері шаром завтовшки 3–4 см і часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 23– 25 % . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності – 2 роки. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава остудника містить 0,43–0,84 % кумаринів (герніарин, умбеліферон), флавоноїди (0,12–0,4 % ), дубильні речовини (3,16 % ), тритерпенові сапоніни (5,37–16,25 %), фенолкарбонові кислоти (саліцилова, ферулова, кавова, ванілінова, протокатехінова, п-кумарова та п-гідроксибензойна), алантоїн, ефірну олію (до 0,6 % ), вітамін С, каротин і вуглеводи. У складі флавоноїдів є кверцетин, арабінозид кверцетину, 3-триглюкозид кверцетину, 3-триглікозид кверцетину, 3-три-глікозид ізорамнетину, галактозид кверцетину, нарцисин і рутин.

Фармакологічні властивості і використання. Остудник голий має сечогінні, в'яжучі, спазмолітичні й антибактеріальні властивості, виявляє слабку жовчогінну дію, нормалізує порушений мінеральний обмін в організмі. Препарати рослини використовуються при серцевій недостатності, пов'язаній з декомпенсацією серцевої діяльності, при гострому й хронічному катарі сечового міхура, пієліті, мимовільному сечовипусканні, нирковокам'яній хворобі, пієлонефриті, стійкій альбумінурії, ревматизмі, подагрі, артриті, гонорейних запаленнях сечовивідних шляхів, жовтяниці та у випадку катару дихальних шляхів і при болях у м'язах після важкої фізичної праці.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо– настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день; свіжий сік рослини приймають по 2 столові ложки 3–4 рази на день; 3 столові ложки суміші трави остудника голого, листя мучниці звичайної, плодів ялівцю звичайного (по 50 г) і коріння марени красильної (200 г) варять в 1л води 15 хвилин, проціджують і п'ють по півсклянки до їди і після їди 3 рази на день при нирковокам'яній хворобі; 1 столову ложку з верхом суміші трави остудника голого, плодів петрушки городньої (по 20 г) і листя мучниці звичайної (60 г) настоюють на склянці холодної води протягом 6 годин, кип'ятять 15 хвилин і випивають за день рівними порціями при циститі та бактеріурії (збір ефективний при лужній сечі).

Зовнішньо настій трави використовують при діатезі й хворобах шкіри та для гоєння ран. Побічного впливу препаратів остудника голого на організм хворих не виявлено.