Обліпиха крушиновидна (Hyppophae rhamnoides), щець.
Родина маслинкових — Elaeagnaceae.

З лікувальною метою використовують плоди, насіння й листя рослини.

Обліпиха — колюча, дуже гілляста кущова рослина або деревце заввишки до 5 м. Кора на гілках темно- сіра або чорно-біла, зморшкувата. Листки лінійно-ланцетовидні, цілокраї, зверху зелені, зісподу — сріблясто-білі. Квітки роздільностатеві, дрібненькі, жовті. Рослина дводомна; отже, щоб одержати плоди, саджаючи кущі з жіночими квітками, треба посадити між ними хоч один кущ із чоловічими квітками. Квітки з'являються одночасно з розгортанням листків. Плоди — золотаво-жовті, а іноді жовтогарячі, їстівні, м'ясисті кістянки, сидять на коротеньких плодоніжках, тому складається враження, що вони сидять просто на гілках, ніби обліплюють їх,— і саме через це в народі визначилась і прищепилась у ботаніці така влучна назва рослини: обліпиха. Стиглі плоди гіркуваті, але якщо вони побудуть на гілках до перших приморозків і підмерзнуть, то стають приємно кислими. Крім того, приморожені й затверділі плоди легше збирати — збивати, б'ючи палицею по гілках, а рвати їх руками важко, бо гілки в обліпихи дуже колючі.

Обліпиха є цінною лікарською рослиною. Це готовий природний полівітамін, бо в плодах є вітамін С, А, В₁, В₂і Е. Вітаміни В, С і А є не тільки в плодах, а й у листках. Особливо відома обліпиха «обліпиховою» олією, яку роблять не тільки з насіння, а й з м'якуша плодів. Цю олію застосовують зовнішньо при променевому ураженні шкіри.

Як бактерицидний засіб, обліпихова олія необхідна при всіх інфекційних захворюваннях. Її дуже цінять гінекологи при лікуванні кольпітів, ендоцервіцитів та ендометритів, при ерозії шийки матки та інших запаленнях жіночих статевих органів.

При виразці шлунка й дванадцятипалої кишки обліпихова олія також дає певні позитивні наслідки.

В народній медицині застосовують простий відвар плодів для лікування хвороб шлунка. Плоди, заварені разом із листям, вживають як засіб для боротьби з ревматизмом. Відвар насіння — добрий проносний засіб. Щоб на вівцях росла й блищала вовна, а на конях щоб вигравала полиском шерсть, цих тварин за кордоном часто годували гілками обліпихи. При випаданні волосся й при облисінні та для косметики відвари з плодів і гілок використовують для внутрішнього вживання й зовнішнього застосування.

Плодами обліпихи як болетамувальним і протицинготним засобом успішно користуються в народі. Застосовують їх і в лікувальній практиці тібетської медицини.

Плоди обліпихи можна їсти й сирі. З них ще й готують желе, повидло, варення, пастилу, наливку й настойку та варять кисіль.

Крім того, обліпиху широко вирощують і насаджують як живу загороду, в захисних смугах, уздовж залізниць та в парках і садах.

Обліпиха — невибаглива рослина, вона легко акліматизується навіть на сипких грунтах, і її можна використовувати для закріплювання грунту на схилах і біля ярів.