ОЖИНА СИЗА —

Rubus caesius L.

Родина Розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Пагони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3—5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди — складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені.

Де росте? В лісах, на галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками, біля канав, на межах, над ярами, навіть на полях, засіяних колосовими культурами; має багато видів і різновидностей. Поширена по всій території України.

Що й коли збирають? Стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб — наприкінці літа, листки — протягом усього літа, корені — тільки восени (нестиглі ягоди виявляють в'яжучу дію).

Коли застосовують? В листках ожини сизої є вітамін С, інозитол, цитринова й ізоцитринова кислоти, дубильні речовини, в плодах — вітамін С, В₁, В₂, РР, D, каротин. Як потогінний засіб використовують ягоди. 2 столові ложки сухих ягід на 1 склянку окропу настоюють 15—20 хвилин і п'ють 2—3 склянки протягом 1—2 годин. Відвар коренів діє сечогінно, листків — виявляє в'яжучу дію. Листки в суміші з листками малини застосовують як сурогат чающо знижує температуру. Як протигнильний, кровоочисний засіб, що поліпшує перистальтику кишок, лікує печію, катари кишок, подразність сліпої кишки, проноси з кров'ю, вживають напар листків ожини в суміші з квітками нагідок у співвідношенні 2 : 1. Дітям дають спорошковані сухі ягоди — по ½ чайної ложки, тричі на день.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку суміші, настоюють 10 хвилин і п'ють 3 малі склянки на день при застарілих катарах кишок. 1 столову ложку суміші трави звіробою, квіток білої глухої кропиви і листків ожини в співвідношенні 3 : 2 : 2 на 1 склянку окропу парять 3 години, п'ють 3 склянки на день при недокрів'ї.

При істеричних припадках беруть 1 столову ложку суміші маренки запашної, листків ожини, чебрецю, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1 : 2 : 1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і дають пити 3 склянки на день людям дратливим, дуже нервовим (за М. А. Носалем).

При явищах клімаксу з ангіоневрозами, припливами крові до голови готують чай з суміші маренки запашної, листків ожини, квіток глоду, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1 : 2 : 1,5 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п'ють.

При атеросклерозі з підвищеним тиском крові беруть 1 столову ложку тієї самої суміші, квіток арніки гірської, листків ожини, листків омели білої, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2:2,5:1,5:2:1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п'ють щоденно по 3 склянки протягом тривалого часу (при цьому не вживають алкогольних напоїв і не курять, не вживають гострих приправ, м'яса, яєць, риби, уникають тяжкої фізичної праці, сильних емоцій і душевних переживань). В листках ожини містяться, крім дубильних речовин, інозит, різні органічні кислоти, вітамін С.

При екземі, запаленні шкіри, для примочок і для полоскання рота і горла застосовують напар листків ожини (50 г на 1 л окропу); напар з суміші (порівну) листків ожини, квіток нагідок, трави хвоща, пелюсток троянди садової, трави нехворощі і дубової кори (заливають водою, кип'ятять 15 хвилин і вживають при лишаях та грибкових захворюваннях-—дія молочної кислоти).

А також зверніть увагу на статтю Ежевика сизая