Пастернак посівний (Pastinaca sativa);
біла морква; родина Селерових (Аріасеає), або Зонтичних (Umbelliferae);
пастернак посевной

Пастернак — надзвичайно корисна рослина. Багато господинь цінують його смакові властивості й додають у страви свіжі та сухі корені рослини. Корені, а точніше, коренеплоди пастернаку соковиті, м'ясисті, на смак значно ніжніші, ніж у моркви і петрушки. З різною метою використовують листя, квітки і насіння.

Пастернак — трав'янистий багаторічник. На першому році утворює розетку прикореневих листків і м'ясистий соковитий коренеплід, а на другий — виганяє квітконосне стебло заввишки до 170 см, дещо розгалужене вгорі. Стеблові листки чергові, перисторозсічені, з 3-7 парами довгастояйцеподібних, грубопилчастих з країв сегментів. Квітки правильні, двостатеві, жовті, зібрані у складні зонтики. Цвіте рослина у липні-серпні. Плід — двосім'янка. Дикорослий пастернак зростає у Малій Азії та деяких районах Західної Європи. Частіше трапляється в культурі у багатьох частинах світу: Америці, Азії, Західній Європі. У Росії його вирощують у середній та південній частині, в Україні — по всій території.

Хімічний склад пастернаку дуже багатий. Коренеплоди містять жирну олію (до 0,5%), органічні кислоти і пектинові речовини (понад 7%), крохмаль (до 4%), цукри (до 11%), різні вітаміни — аскорбінову (до 40 мг%), нікотинову (0,9 мг%), пантотенову (0,5 мг%) кислоти, рибофлавін, тіамін, каротин (провітамін А). Плоди містять глікозиди, інші складні органічні речовини, а також 10% жирної олії; листя пастернаку багате на різні вітаміни.

У науковій медицині використовують виготовлені з плодів пастернаку препарати «Пастинацин» і «Бероксан», які приймають лише під наглядом лікаря. Настої та відвари трави і плодів пастернаку застосовують тільки у народній медицині. Вони збуджують апетит, виявляють відхаркувальну, сечогінну і спазмолітичну дію. Призначають відвари для лікування застуди, при кашлі, водянці, печінкових і ниркових коліках та сечокам'яній хворобі. Настій коренеплодів з цукром п'ють як засіб, що виявляє загальнозміцнювальну дію і збуджує статеву функцію.

Пастернак має слабкий, тонкий аромат, що трохи нагадує морквяний. Подрібнені молоді кореневища пастернаку додають у салати, часто разом з огірками та помідорами. Для дієтичного харчування готують пюре з відварених коренеплодів. У овочевих, картопляних і рибних супах пастернак — необхідний інгредієнт, він надає бульйону тонкого аромату, особливо, якщо його додати свіжим. Чистять коренеплоди тільки ножем з нержавіючої сталі, а миють у дуже холодній воді, щоб вони не втратили свого аромату.

Мед, який бджоли збирають з квітів пастернаку, світлий, з високими смаковими якостями. Разом з липою, особливо у Башкирії і Поволжі, пастернак є одним з найкращих медоносів; його медова продуктивність досягає 400-600 кг з 1 гектара.

Настій трави. 1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, відварюють 10 хв. на водяній бані, потім настоюють 2 год., проціджують, віджимають, доводять до початкового об'єму. Приймають по 1/3-1/2 склянки тричі на день за 20-30 хв. до їди.

Відвар свіжої трави. 1,5-2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Відварюють 15 хв. на водяній бані, проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/4 склянки 3-4 рази на день.

Відвар плодів. 1/2 чайної ложки подрібнених плодів на 200 мл окропу. Відварюють 15 хв. на водяній бані, проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/4 склянки 3-4 рази на день.

Настій сушених коренеплодів. 1 десертну ложку подрібнених сушених коренеплодів на 400 мл окропу. Відварюють 15 хв. на водяній бані, настоюють до охолодження, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці через 4 год.