Пирій повзучий (Elytrepenigia rs, синонім — Agropyrum repens);
собачий зуб; родина Тонконогових (Роасеае), або Злакових (Gramineae);
пырей ползучий

Цей злісний бур'ян добре відомий садівникам і городникам. Позбутися його надзвичайно важко — навіть з маленьких шматочків шорстких дротоподібних кореневищ виростають нові рослини. Пирій — трав'янистий багаторічник, зі стеблом соломиною 50-125 см заввишки і довгим горизонтальним кореневищем, на якому розташовані численні бруньки відновлення. Листки пирію лінійні, голі. Квітки дрібні, зелені, у багатоквіткових колосках, розташованих двома рядами по осі колоса. Цвіте у червні-липні. Широко розповсюджений на луках, вздовж доріг, біля заростей чагарників, а також на полях, у садах і городах.

Кореневища містять вітамін С, каротин (провітамін А), вуглеводи (до 40%) і білки (до 11%).

Пирій повзучий (Elytrigia repens)

Рослину використовують тільки у народній медицині. З лікарською метою застосовують кореневища пирію, а також сік зі свіжої трави. Кореневища збирають восени чи напровесні, процедура збирання сировини добре поєднується з прополюванням городу. Траву для отримання соку збирають влітку.

Відвар кореневищ пирію застосовують як сечогінний, потогінний і відхаркувальний засіб. Допомагає він при ревматизмі, подагрі, циститах, каменях у жовчному міхурі та набряках, пов'язаних із серцевими захворюваннями. Сік зі свіжого листя у народній медицині використовують для лікування застуди, бронхітів, запалення легень, сечо- і жовчно-кам'яної хвороби, остеохондрозу, фурункульозу. Лікувальні ванни з настоєм трави і відваром кореневищ пирію корисні при діатезі (золотусі), геморої та рахіті.

Рослина добре відома котам і собакам — саме цю травичку вони поїдають, відчуваючи нездужання. Кореневищами пирію люблять ласувати ведмеді — солодкуватий смак (містять до 4% фруктози) приваблює клишоногих.

Пирій — цінна кормова рослина, усі сільськогосподарські тварини охоче поїдають молоді пагони до колосіння.

Пирій смакує не тільки тваринам. Виявляється, споконвіку очищені та висушені кореневища рослини розмелювали на борошно і пекли з нього смачний хліб. Ось так злісний бур'ян несподівано перетворюється на лікаря і годувальника.

Відвар кореневищ. 2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, нагрівають на водяній бані 10 хв., проціджують, віджимають, доводять до початкового об'єму кип'яченою водою. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.

Сік зі свіжої трави. Вичавлюють сік зі свіжої трави. Приймають по 1/2 склянки 1-2 рази на день при каменях у жовчному міхурі.

Відвар кореневищ (зовнішнє). 50 г сировини на 5-10 л окропу. Відварюють протягом 10 хв., проціджують. Додають у ванну при купанні.