Плакун верболистий (Lythrum salicaria);
родина Плакунових (Lythraceae);
дербенник иволистный

Дивна назва у цієї рослини. Чому плакун? Виявляється, в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.

Це трав'янистий багаторічник заввишки до 170 см, з чотиригранним стеблом, вкритим шорсткими, короткими волосками. Листки сидячі, супротивні, довгасто-ланцетні, різної довжини та ширини. Квітки рожеві чи малинові, у густих колосоподібних суцвіттях, цвітуть з середини літа до початку вересня, протягом 40-50 діб. Багаті на пилок та нектар. Росте

плакун по берегах водойм, на мілинах, вологих луках, болотах, у листяних лісах, вільшняках по всій території України.

З лікувальною метою збирають траву плакуна в період квітування. Зрізають верхівки стебел з квітками та сушать на відкритому повітрі у затінку.

Сировина рослини містить таніни, глікозиди, смоли, слиз та деякі інші речовини.

Трава плакуна виявляє в'яжучі й протизапальні властивості, зупиняє кровотечі, пришвидшує загоєння ран та виразок. Вживають препарати рослини і як загальнозміцнювальний та тонізуючий засіб. Настій плакуна призначають при проносах, дизентерії, хронічних розладах шлунково-кишкового тракту, застуді. Зовнішньо його використовують для обмивання ран і шкірних виразок, а свіжі розтерті листки застосовують для припарок.

У теплу погоду квітки плакуна виділяють нектар протягом усього дня, причому в добовій кількості нектару зі 100 квіток рослини міститься 18 мг цукру. Плакуновий мед темно-бурштиновий, ароматний, з пікантним терпким присмаком.

Настій трави. 2-3 повні столові ложки на 500 мл окропу. Настоюють протягом 20 хв., проціджують. Приймають по 1/3 склянки 3-4 рази на день до їди.