Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Пшінка весняна - чистяк весенний (фото) |
|
Пшінка весняна (Ficaria verna); Зазвичай серед первоцвітів домінує жовтий колір, рідше блакитний чи червонуватий, а білий — лише в окремих представників рослинного царства. Ось і пшінка весняна не виняток з цього правила. Інтенсивний жовтий колір її пелюсток гармонійно поєднується з темною зеленню листя. Дуже тендітна рослина. Пшінка належить до родини Жовтецевих. Це невисокий (10-30 см) багаторічник, з пучком додаткових бульбоподібно потовщених коренів, округлосерцеподібними листками і висхідним квітконосним стеблом, на якому світить досить велика, діаметром 2,5-3,5 см, яскраво-жовта, восьмипроменева зірка. Цвіте у кінці квітня — травні. Поширена у широколистяних і мішаних лісах, на затінених галявинах, серед чагарників, інколи трапляється у старих парках і на луках. Звичайна рослина в середній смузі Росії та по всій території України. У народній медицині здавна використовують різнобічні лікарські властивості пшінки. Заготовляють з цією метою траву (листки з квітками) або всю рослину, разом з коренями, тільки у період цвітіння. Сушать під укриттям на повітрі чи в добре провітрюваному приміщенні. Для вживання в їжу збирають молоде листя до початку цвітіння. Важливо пам'ятати, що відцвіла рослина стає отруйною, тому необхідно суворо дотримуватися термінів заготівлі. У свіжому листі містяться сапонін, аскорбінова кислота (вітамін С) (до 190 мг%), каротин (провітамін А) (5,2 мг%), у сухому листі, крім зазначених речовин, є протоанемонін та анемонін. Кореневі потовщення містять крохмаль (13,5%) і цукри (10%). Пшінка — ефективний сечогінний і м'який проносний засіб, виявляє кровоочисну, ранозагоювальну і відхаркувальну дію. Відвар трави з коренями вживають при запорах і геморої, приймають для очищення шкіри обличчя при вуграх, висипках і деяких формах діатезу, його також застосовують при бронхітах, трахеїтах та інших захворюваннях дихальних шляхів. Настоєм трави полощуть ротову порожнину при різних запаленнях слизової оболонки (гінгівітах і стоматитах), промивають рани, садна і подряпини. Молоде листя рослини, зібране до цвітіння, — компонент весняних салатів, його також кладуть у весняні супи і вітамінні юшки. Відвар трави з коренями. 1 столова ложка сировини на 400 мл води, нагрівають 2-3 год. на водяній бані, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день. Відвар трави (зовнішнє). 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Кип'ятять 5 хв., проціджують. Використовують для місцевих ванн і полоскань. Також рекомендуємо переглянути |