Переступень дводомний (Вryonіа dioica);
переступень двудомный

Багаторічна трав'яниста шорстко­волосиста рослина родини гарбу­зових. Корінь видовжений, тов­стий, соковитий. Стебла 2—3 м завдовжки, лазячі за допомогою нерозгалужених вусиків. Листки черешкові, чергові, широкосерцевидні, 5—7-лопатеві, хвилясто-зубчасті, 15—17 см завдовжки. Квітки одностатеві (рослини дво­домні), правильні, п'ятичленні, в пазушних суцвіттях; чоловічі зіб­рані гронами, жіночі — щитком; віночок зрослопелюстковий, жов­то-білий.  Чашечка жіночих квіток удвоє коротша за віночок. Плід ягодоподібний, кулястий, червоний або жовтий. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Переступень дводом­ний росте переважно в західних лісових та лісостепових районах України серед чагарників, біля парканів найімовірніше як здича­віла рослина.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб вживають коріння переступня (Radix Bryoniae). Пе­ревагу віддають кореням з 2—3-річних рослин. Заготовляють си­ровину восени. Викопане коріння старанно відмивають від землі й використовують свіжим або рі­жуть кружечками, нанизують на нитку і сушать. Сухої сировини виходить 15—16%. Зберігають ок­ремо від іншої сировини, дотри­муючись правил зберігання отруй­них рослин. Свіже коріння можна зберігати всю зиму в льоху так само, як, наприклад, моркву чи редьку.

Росли­на неофіцинальна.

Хімічний склад. Корені рослини містять глікозиди (бріомарид, бріодулькозид, бріобіозид, бріонол), тритерпенову оксимонокарбонову кислоту, стерин, дубильні речовини, смоли, цукри та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Переступень дводомний має проносні, сечогінні, відхарку­вальні, болетамувальні, крово­спинні й місцеві подразні власти­вості, в невеликих дозах пригні­чує центральну нервову систему. Як лікувальний засіб цю рослину широко використовують у народ­ній медицині. Як протиревматич­ний і проносний засіб рослину визнає й наукова медицина. В не­великих дозах препарати пересту­пня дають усередину як сильний проносний засіб, при набряках різ­ного походження і болях у ділян­ці серця, при мігрені, підвищеній нервовій збудливості та епілепсії, для заспокоєння кашлю, у випад­ку маткових кровотеч і мізерних менструацій та як антигельмінтний засіб при круглих глистах. Є дані про ефективне застосуван­ня переступня при гіпертонічній хворобі (курс лікування — 3—4 тижні). При ревматичних і подаг­ричних болях, міжреберній нев­ралгії у болючі місця втирають свіжий сік, мазь або настойку. Для цього, а також для лікування ознобишів використовують настій свіжого коріння на прованській чи соняшниковій олії. Із свіжого коріння готують і гомеопатичні ліки. Треба пам'ята­ти, що переступень належить до отруйних рослин, тому ліки з ньо­го треба суворо дозувати. При передозуванні спостерігається ну­дота, блювання, кривавий пронос, запалення нирок, ураження цент­ральної нервової системи. При тяжких отруєннях настає смерть від паралічу дихального центра. Потребує обережності і зовнішнє застосування рослини. При нати­раннях треба обробляти якомога обмеженіші ділянки тіла.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій сухого корін­ня (1 чайна ложка сировини на 600 мл окропу) по 25—30 мл тричі на день до їди;

настойку з сухого коріння (готують у співвідношенні 1:10) по 20—30 крапель 3 рази на день;

півсклян­ки настою (1 столова ложка сухого коріння на 200 мл окропу) п'ють натщесерце як сильний проносний засіб; порошки з коріння приймають по 0,5 г тричі на день як проносний засіб;

свіжовижатий сік із коріння по 4—8 г з водою 1—2 рази на день (не більше 10 г на прийом) або настойку із 30 г коріння на 700 г вина по 1 столовій ложці кілька разів на день як сечогінний засіб при водянці.

Зовнішньо — розтирання свіжим со­ком (до появи водянистих пухирців), настойкою із сушеного коріння (готу­ють у співвідношенні 1:10), емульсією (1 чайна ложка розтертого свіжого ко­ріння на 100 мл олії) або маззю (2 чайні ложки 30%-ної настойки корін­ня змішують з чвертю склянки несо­леного сала чи вершкового масла або свіжий сік змішують з вершковим маслом чи вазеліном у співвідношен­ні 1:4).