Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Перець стручковий однорічний - красный перец однолетний (фото) |
|
Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum); Багаторічна (в культурі — однорічна) трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, розгалужене, 30—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, цілокраї, ланцетні, яйцевидно-ланцетні, яйцевидні або видовжено-яйцевидні, 2—14 см завдовжки, загострені, при основі клиновидні. Квітки правильні, двостатеві, одиничні або по 2—3 в розвилках стебла; віночок колесовидний, до середини п'ятироздільний, білий або жовтуватий, рідко — червонуватий або фіолетовий. Плід — повисла суха ягода, яскраво-червоного, рідше — зеленого або жовтуватого кольору. Цвіте у червні—серпні, плодоносить у серпні—вересні. Поширення. Походить з Центральної Америки. По всій території України культивують як овочеву рослину. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують стиглі висушені плоди гірких сортів перцю (Fructus Capsici). Збирають плоди перцю в міру їхнього достигання й сушать на сонці. Готову сировину зберігають у сухих провітрюваних ізольованих приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Аптеки сировину не відпускають. Хімічний склад. Плоди перцю містять алкалоїд капсаїцин (0,03—0,2%), аскорбінову кислоту (до 400 мг %), каротиноїди (Р-каротин, нео-р-каротин, псевдо-а-каротин, р-каротин-епоксид, цитроксантин, криптоксантин, зеаксантин, антераксантин, віолаксантин, капсантин тощо), флавоноїди, глюкоалкалоїд соланін, кумарин скополетин, ефірну (понад 1%) і жирну (4—16%) олію, сірку, хлор і кремнезем, солі калію, натрію, кальцію, заліза, алюмінію та фосфору. Фармакологічні властивості і використання. Настойку плодів перцю призначають усередину для збудження апетиту й покращення травлення. Зовнішньо, у вигляді розтирання, настойку використовують при ревматичному і м'язовому болі, радикуліті, невралгії та ознобишах. Настойка перцю входить до складу мазі від обмороження, складно-перцевої мазі, перцево-аміачного і перцево-камфорного лініментів тощо, а екстракт перцю густий — до складу перцевого пластиру. Вживання перцю протипоказане при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних гастритах, ентеритах і колітах, гострих і хронічних гепатитах і холециститах (у стадії загострення) та при захворюваннях нирок. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настойку плодів (готують на 90%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 10—15 крапель у чарці води 3 рази на день за 30 хвилин до їди. Зовнішньо — розтирання настойкою (готують, як у попередньому прописі); мазь від обмороження (Unguentum contra congelationem) втирають у відкриті частини шкіри для профілактики обморожень; капситрин (Capsitrinum), лінімент перцево-аміачний і лінімент перцево-камфорний використовують для розтирання при невралгіях, міозитах тощо; пластир перцевий (Emplastrum Capsici) використовують як відволікальний і болетамувальний засіб при радикулітах, невралгіях, міозитах, люмбаго тощо (перед накладанням пластиру шкіру знежирюють спиртом, ефіром або одеколоном і протирають насухо); капсин (Capsinum) для розтирання при суглобовому і м'язовому ревматизмі, артритах та ексудативному плевриті; камфоцин (Camphocinum) для розтирання при ревматизмі й артритах; настойку перцю змішують з подвійною кількістю рослинної олії й використовують для розтирання при радикуліті, ревматичних болях у суглобах та при міозиті. Також рекомендуємо переглянути |