Перстач білий (Potentilla alba);
п'ятиперсник; лапчатка белая

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має здерев'яні­ле товсте косе кореневище, що закінчується пучком листків, зі­браних у прикореневу розетку. Прикореневі листки — з довгими черешками, пальчастороздільні, зверху темно-зелені, голі, зіспо­ду — сріблястоволосисті; листоч­ки (їх 5) видовженоланцетні, з дрібними зубцями на верхівці. Квітконосні стебла тонкі, висхід­ні, з 1—3 трійчастими листками, виходять з пазух прикореневих листків. Квітки двостатеві, пра­вильні, 5-пелюсткові, зібрані по 2—4 в рідкі півзонтики; пелюстки білі, широкооберненояйцевидні, виїмчасті. Плід складається з горішковидних сім'янок. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Перстач білий росте по лісах, чагарниках і узліссях на Поліссі, в Лісостепу та перед­гір'ях Карпат.

Заготівля і зберігання. Для медич­них потреб використовують тра­ву або цілу рослину (траву з коре­невищем) перстачу. Збирають кві­туючі рослини і сушать, розсти­лаючи тонким шаром, на рамках у затінку або в сухому провітрю­ваному приміщенні.

Рослина не­офіцинальна.

Хімічний склад. Перстач білий містить дубильні речовини (полі­феноли й конденсовані таніни), елементарний йод, аніон йодистої кислоти (ІO₃) —, сапоніни та різні елементи, а саме: натрій, кальцій, алюміній, нікель, вісмут, лантан, молібден, літій, кобальт, мідь, срібло, цинк, залізо і марганець. Більшим вмістом біологічно ак­тивних речовин відрізняється ко­ренева система рослини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Дослідами, проведе­ними в клінічних умовах, вста­новлено, що водний настій росли­ни є досить ефективним засобом для лікування захворювань тирео­токсикозу. Курс лікування — один місяць. При необхідності його повторюють після двомісяч­ної перерви.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (10 г сировини на 200 мл окропу) приймають залежно від стадії хвороби і стану серця хворо­го від 1 столової ложки до третини склянки 2—3 рази на день (індивіду­альну дозу підбирає лікар!)