Перстач повзучий (Potentilla reptans);
лапчатка ползучая

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Стебло лежаче, з повзучими або сланкими паго­нами, 10—70 см завдовжки. Лист­ки довгочерешкові, пальчасті, округлояйцевидні, з 5—7 листочка­ми, зверху голі, зісподу притиснутоволосисті. Квітки двостате­ві, правильні, 18—25 мм у діамет­рі, жовті, одиничні, зрідка по 2 на довгих (3,5—8,5 см завдовжки) прямостоячих квітконіжках, біль­ших за черешки стеблових лист­ків; чашолистків і пелюсток по п'ять. Плід складається з горішковидних сім'янок; зав'язь і сі­м'янки голі. Цвіте у червні—липні.

Поширення. Перстач повзучий росте по всій території України в долинах річок, на луках, на вологих місцях.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують траву з корінням, тобто Цілу рослину (Herba et radix Potentillae reptantis). Копають з корінням квітуючі рослини і сушать, роз­стилаючи тонким шаром, на рам­ках у затінку або в сухому про­вітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 20%.

Росли­на неофіцинальна.

Хімічний склад. Рослина містить значну кількість флавоноїдів і дубильних речовин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Перстач повзучий використовують як засіб, що має в'яжучі, кровоспинні, протиза­пальні й слабкі болетамувальні властивості. Форма застосуван­ня — настій. Його дають усереди­ну при різних кровотечах, про­носах і дизентерії. Зовнішньо настій використовують як по­лоскання при кровоточенні ясен.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо —настій із цілої рос­лини (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

Зовнішньо — полоскання настоєм (готують, як у попередньому прописі).