Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Печериця звичайна - шампиньон обыкновенный (фот |
|
Печериця звичайна (Agaricus campestris); Гриб родини агарикових. Шапинка 4—8 см у діаметрі, у молодих грибів куляста, пізніше опукло або плоскорозпростерта, шовковисто-біла, у дозрілих грибів — з коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притиснутими лусочками; пластинки вільні, спочатку рожеві, потім довго зберігають м'ясочервоний колір, у старих грибів — шоколадно-коричневі й навіть чорні. Спорова маса пурпурово-коричнева. Ніжка щільна, кольору шапинки, 3—7 см заввишки і 1—1,5 см завтовшки, з тонким білим нестійким кільцем у верхній частині. М'якуш білий, з приємним запахом свіжоспиляного дерева, при розрізуванні рожевіє, особливо у верхній частині ніжки. Поширення. Печериця звичайна росте по всій території України на пасовищах і луках, у садах, на полях та в цілинних степах. Селекційні сорти культивують у спеціалізованих господарствах, продається як їстівний гриб. Заготівля і зберігання. Збирають печерицю в червні — жовтні. Використовують свіжою, про запас сушать, солять і маринують. Хімічний склад. М'якуш свіжого гриба містить антибіотик кампестрин, близько 6% білків, у т. ч. близько 5% засвоюваних, вуглеводи, фібрин та мінеральні сполуки (до 1%). Фармакологічні властивості і використання. Печериця звичайна має дезинфікуючі властивості, а виділений з плодового тіла гриба кампестрин згубно діє на золотистий стафілокок, тифозну й паратифозну палички. Кампестрин не токсичний і виявляє помітний терапевтичний ефект при лікуванні тифозних хворих. Також рекомендуємо переглянути |