Печериця звичайна (Agaricus campestris);
печериця степова, печерка, стернівка; шампиньон обыкновенный

Гриб родини агарикових. Шапинка 4—8 см у діаметрі, у молодих гри­бів куляста, пізніше опукло або плоскорозпростерта, шовко­висто-біла, у дозрілих грибів — з коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притисну­тими лусочками; пластинки віль­ні, спочатку рожеві, потім довго зберігають м'ясочервоний колір, у старих грибів — шоколадно-коричневі й навіть чорні. Споро­ва маса пурпурово-коричнева. Ніжка щільна, кольору шапинки, 3—7 см заввишки і 1—1,5 см зав­товшки, з тонким білим нестійким кільцем у верхній частині. М'я­куш білий, з приємним запахом свіжоспиляного дерева, при роз­різуванні рожевіє, особливо у верхній частині ніжки.

Поширення. Печериця звичайна росте по всій території України на пасовищах і луках, у садах, на полях та в цілинних степах. Се­лекційні сорти культивують у спеціалізованих господарствах, продається як їстівний гриб.

Заготівля і зберігання. Збирають печерицю в червні — жовтні. Ви­користовують свіжою, про запас сушать, солять і маринують.

Хімічний склад. М'якуш свіжого гриба містить антибіотик кампестрин, близько 6% білків, у т. ч. близько 5% засвоюваних, вуглеводи, фібрин та мінеральні сполу­ки (до 1%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Печериця звичайна має дезинфікуючі властивості, а виділений з плодового тіла гриба кампестрин згубно діє на золотистий стафілокок, тифозну й паратифозну палички. Кампестрин не токсичний і виявляє помітний терапевтичний ефект при лікуванні тифозних хворих.