Підлісник європейський (Sanicula europaea);
подлесник европейский

Багаторічна трав'яниста з повзу­чим кореневищем рослина ро­дини селерових (зонтичних). Стеб­ло прямостояче, просте, 20—50 см заввишки. Прикореневі листки довгочерешкові, пальчастороздільні, з 3—5 оберненояйцевид­ними дво-, тринадрізаними пил­частими частками з зубцями, що закінчуються щетинкою; стеб­лові — трироздільні короткочерешкові або сидячі, дрібні. Квіт­ки дрібні, 5-пелюсткові, двоста­теві (сидячі) і тичинкові (на квіт­коніжках), у головчастих су­цвіттях, зібраних у 3—5-променевий зонтик, оточений обгорт­кою з ланцетних, зубчастих або перистороздільних листочків; пе­люстки білі до блідо-рожевих, виїмчасті, з довгою увігнутою всередину верхівкою. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Підлісник європей­ський поширений у Карпатах і на Правобережжі (східна межа проходить через Київ—Жито­мир—Вінницю—Гайсин—Оль­гопіль—Ямпіль), на лівобереж­ному Поліссі (на вододілі Дні­пра та Десни) і в Криму, де росте в тінистих лісах, найчас­тіше поодинокими екземплярами.

Сировина. Для медичних потреб використовують траву (Herba Saniculae) або кореневище підліс­ника (Rhizoma Saniculae). Траву збирають під час цвітіння рос­лини і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Су­хої трави виходить 22—23%. Кореневища заготовляють рано навесні або восени. Сушать їх у теплому провітрюваному при­міщенні.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Усі частини рос­лини містять невивчені сапоніни. У траві, крім того, є дубильні й гіркі речовини, ефірна олія, органічні кислоти (яблучна, ли­монна та інші) і вітамін С (72 мг %).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Підлісник європей­ський використовується народ­ною медициною як кровоспин­ний, протизапальний, бактери­цидний, болетамувальний; сечо­гінний і як такий, що зміцнює нервову систему, засіб. Най­частіше настій трави або відвар кореневищ вживають при крово­течах   легень,    шлунка, кишок і нирок, при запальних захво­рюваннях шлунково-кишкового тракту та від кашлю. Настойка коріння вважається засобом, що посилює статеву діяльність у чо­ловіків. Зовнішньо настій трави або відвар коріння використо­вують для гоєння ран, полоскан­ня горла і ротової порожнини, а   порошок   з   листя — при фурункульозі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо—настій трави або від­вар коріння (1 столова ложка сиро­вини на 2 склянки окропу) по 1 сто­ловій ложці 3 рази на день;

настой­ку коріння (готується на спирті або міцній горілці у співвідношенні 1:3) по 30 мл на прийом.

Зовнішньо — обмивання і полоскан­ня настоєм трави або відваром ко­ріння  (готують,  як у попередньому прописі)   та  присипки  порошком з листя.